Закрити
Відновіть членство в Клубі!
Ми дуже раді, що Ви вирішили повернутися до нашої клубної сім'ї!
Щоб відновити своє членство в Клубі — скористайтеся формою авторизації: введіть номер своєї клубної картки та прізвище.
Важливо! З відновленням членства у Клубі Ви відновлюєте і всі свої клубні привілеї.
Авторизація для членів Клубу:
№ карти:
Прізвище:
Дізнатися номер своєї клубної картки Ви
можете, зателефонувавши в інформаційну службу
Клубу або отримавши допомогу он-лайн..
Інформаційна служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Якщо Ви ще не були зареєстровані в Книжковому Клубі, але хочете приєднатися до клубної родини — перейдіть за
цим посиланням!
Вступай до Клубу! Купуй книжки вигідно. Використовуй БОНУСИ »
УКР | РУС

Ганна Ахматова

Ганна Ахматова

Ганна Ахматова (1889 – 1966) — поетеса, письменниця, перекладач, критик. Народилася 11 червня 1889 в Одесі. Справжнє ім'я — ганна Андріївна Горенко.

Освіту здобула в Царскосельскій гімназії. Потім у Фундуклеївській гімназії Києва. Вона відвідувала історико-літературні та жіночі курси.

Вперше вірш Ахматової було опубліковано в 1911 році. У 1910 році вийшла заміж за Миколу Гумільова, від якого у 1912 році народила сина Льва Миколайовича. Перша книга віршів Ахматової вийшла в цьому ж році («Вечір»). У 1914 був опублікований другий збірник накладом 1 000 примірників. Ще через три роки поезія Ахматової вийшла в третій книзі, у два рази більшим тиражем.

У творах цього періоду Ганна Ахматова показала себе майстерним психологом, знавцем душі. Пізніше Ахматова пережила розлучення з чоловіком, а незабаром нове заміжжя (з В. Шилейко).

У 1921 році першого чоловіка поетеси розстріляли. З другим вона розлучилася в 1922, після чого у Ахматової зав’язалися стосунки з М. Пуніним. Взагалі багатьох близьких людей поетеси спіткала сумна доля. Так Пунін тричі перебував під арештом, а син Лев більше 10 років провів в ув'язненні. Ці трагічні події знайшли відображення у творчості поетеси. Поема «Реквием» Ахматової відображає нелегку долю жінки, чиї близькі люди страждали від репресій.

Ганна Ахматова кілька років заробляла на життя перекладами: «Маріон Делорм» Віктора Гюго, лірика Стародавнього Єгипту, твори китайської і корейської поезії.

У 1962 році поетеса знову стає популярною, лише за рік її популярність сягає світового рівня. У СРСР виходить «Поэма без героя», в Італії — збірка вибраних творів; її вірші перекладаються французькою, німецькою, англійською мовами.

У цьому ж році Ахматова отримує Міжнародну поетичну премію «Етна-Таорміна», присвячену до 50-річчя її поетичної діяльності. Премію Ганні Андріївні Ахматовій вручають в Італії, а в радянському посольстві в Римі дається прийом на її честь.

Тоді ж Оксфордський університет приймає рішення присвоїти Ганні Ахматовій ступінь почесного доктора літератури. У 1964 році Ахматова вирушає до Лондона на урочисту церемонію присвоєння ступеня. Вперше в історії Оксфордського університету порушено регламент проведення церемонії: ректор сам спускається мармуровими сходами до радянської поетеси, хоча зазвичай все відбувається навпаки.

У цьому ж році в СРСР видано поетичну збірку «Бег времени».

Восени 1965 року поетеса переносить четвертий інфаркт. У цей же період, перед самою смертю, створює свою єдину коротку автобіографію. 5 березня 1966 року в Домодєдово (під Москвою) Анна Андріївна Ахматова померла. Похована на Комарівському кладовищі під Санкт-Петербургом.