Королівство Нечестивих. Книга 1

Добрий день! Обожнюю КСД, но є один великий мінус. Чи можете Ви писати, скільки книг в цьому циклі одразу? Щоби людям не прийшлося шукати цю інформацію в інтернеті, а одразу бачити, що і як. Це було б дуже зручно!!

Ну, що ж. Я дуже швидко прочитала книгу і можу сказати, що сюжет місцями кульгає, але вийшло непогано. Цього року видавництво анонсувало вихід другої та третьої частини. Відчуття чомусь таке, що друга частина буде кращою і тоді стане зрозуміло мені ососбисто, чи варто читати далі. Із плюсів: висока динаміка, містика і, чорна магія, легкий стиль написання. Із мінусів: поки що історія банальна, але є куди розвивати сюжет. Не очікуйте багато від книги.

Дивні відчуття після прочитання залишилися. Чи через переклад загубилась логіка подій, чи то авторка так написала. Іноді, відбувались зовсім нелогічні речі. Деякі речі повторювались. Головна героїня то багато метушиться, то в депресії на тижні. Не дуже цікаво було дізнаватись, що ж буде далі.Сюжет занадто плаский, як на мене. Я здогадалася хто стоїть за вбивствами ще на початку, чому головна героїня не могла допетрати в якому боці рухатись так довго, я не розумію. Не впевнена, що читатиму продовження. «По сліду Джека-Різника» набагато краще написано або перекладено.

Задумка книги мені сподобалась. Відьми, чорна магія, вбuвcтва, князі пекла, заборонені почуття, розслідування. Звучить інтригуюче. Початок книги був не тільки інтригуючим, але й смачним. Дуже багато згадок про кулінарію. Погоджуюся з тими відгуками, в яких пишуть, що краще голодним не братись за неї 🤤 Та не все так однозначно. Складалося враження, що багатьма недомовками авторка заплутує не тільки героїню, а й читача. Часто ловила себе на думці, що мені нецікаво, бо я не розумію, що тут, у бica, відбувається. Ритуали не до кінця зрозумілі, світобудова також. Теорії героїні ламали мені мозок. Моє перше припущення щодо вбuвцi було вірним, і воно було якимось надто очевидним. Мені не подобалося відчуття фальші під час читання. Хоч Емілія й думала про князів пекла, що вони монстри, огидні, безчесні та інші епітети, на діях це мало підтверджувалося. Я мала повірити в те, чого не бачила. Часом порівняння аж надто зашкалювали і розбігались з дійсністю. Я так до кінця і не зрозуміла в якому часі та реальності події. Для освітлення використовувались свічки, стиль одягу натякав на давнину, але воду «вмикали». Тобто не носили цеберком від колодязя і була якась альтернатива водопроводу. Була поліція та люди влаштовували «вечірки»🤔 Мене не покидало відчуття розмитості локацій. Я не завжди розуміла, де знаходяться герої, як там опинилось і чому. Вся увага зосереджувалась на роздумах, які часто були «водою». Дуже бракувало опису місцевостей, щоб хоч якось уявити картинку. Закінчення було інтригуюче, тому продовження думаю буду читати, але враження поки двозначні.