Пісня, що зупиняє ріки

Це неймовірно.... сумно. Тепер треба ходити обережно квартирою, бо уламки мого серця розкидані підлогою. Хотілось би сказати, що це легка чи романтична історія.... але ні, вона дуже глибока і до сліз болюча... Читається легко, «проковтнула» за два дні, динамічна, є багато над чим подумати. Не залишить нікого байдужим і сльози точно проведуть доріжки по щоках....

Які вікові обмеження?

Не шедевр, але зачепило...Розповідь ведеться від першої особи, але якось відсторонено, ніби героїня під заспокійливим знайомить нас із своїм життям. Тому ГГ струни моєї душі якось не чіпляла ;) Але в кінці роману розумієш, чому саме з такими відстороненими емоціями ведеться розповідь. Сі Ші йде на завдання з думкою, що життя чорно-біле і діло її вірне і помста справедлива. І занадто пізно розуміє, що це не стовідсотково так. Заради «високої» мети правителів прості люди платять дуже високу ціну: «Царство скоро забуде про неї і житиме далі, а я ні. Вони просто змінили одного правителя на іншого...Яка різниця, хто носить корону, якщо вони нічого для нас не змінять?»( стор.325) Взагалі, можна зняти гарну дораму ;) Не жалкую жодної хвилини витраченої на цю книгу Оформлення гарне, але фольгування зтирається ( Є трішки одруківок... Більш за все дратувало використання європейських «дюймів», «миль» та алебадр в розповіді про Стародавній Китай. Але це питання до автора, скоріше за все. Дякую за приємно проведений час з «Піснею, що зупиняє ріки»!