Закрити
Відновіть членство в Клубі!
Ми дуже раді, що Ви вирішили повернутися до нашої клубної сім'ї!
Щоб відновити своє членство в Клубі — скористайтеся формою авторизації: введіть номер своєї клубної картки та прізвище.
Важливо! З відновленням членства у Клубі Ви відновлюєте і всі свої клубні привілеї.
Авторизація для членів Клубу:
№ карти:
Прізвище:
Дізнатися номер своєї клубної картки Ви
можете, зателефонувавши в інформаційну службу
Клубу або отримавши допомогу он-лайн..
Інформаційна служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Якщо Ви ще не були зареєстровані в Книжковому Клубі, але хочете приєднатися до клубної родини — перейдіть за
цим посиланням!
Вступай до Клубу! Купуй книжки вигідно. Використовуй БОНУСИ »
УКР | РУС

Джулія Хіберлін

Джулія Хіберлін

Джулія Хіберлін — американська сучасна письменниця. Раніше прцювала помічником редактора у великих газетах. Автор мешкає в Далласі і Форт-Уерті з чоловіком та сином.

Автобіографія :

«Я виросла в невеликому містечку в Техасі, неподалеку від Пондеру, який став місцем дії роману «Тайны Прошлого». Ще до того як я навчилася водити машину і стала цілуватися з хлопчиками, моєю головною розвагою в липні і серпні була подорож в страшну спеку в стару в’язницю, переобладнану під бібліотеку. Бібліотекарка була матір’ю одного з моїх друзів, вона була дуже освіченою жінкою, яка дивилася крізь пальці на те, що я набирала по десять романів видавництва Harlequin, в компанії яких і проводила вихідні. Тоді мрії були важливою частиною мого життя.

У реальному житті я кожен день підбирала заколку і шкарпетки під колір вбрання, який збиралася одягнути до середньої школи. Мене описували як «гарненьку повну дівчинку». Я заповнювала свій щоденник роздумами про добро і красивого хлопчика, якого я зустрічала на перервах (пізніше з'ясувалося, що він гомосексуаліст і дуже гарна людина).

Нарешті я підросла, схудла, обрізала волосся, стала користуватися тушшю для вій і почала зустрічатися з хлопцем на ім'я Бубба. Санта Клаус залишив для мене Анну Кареніну під ялинкою. Моя бібліотекарка порадила мені познайомитися з іншими класичними героїнями: Ганною Франк, Джозефіною Марч і безіменною оповідачкою з роману «Ребекка». Незабаром я стала мріяти написати свою книгу.

Здійснити цю мрію вийшло не відразу. Звільнившись з роботи редактора в газеті, я скоротила доходи нашої родини у двічі і присвятила наступні два роки життя на виконання своєї мрії. Пам’ятаю, як сказала одного разу людині, яка допомагала мені в роботі над книгою, що хотіла б написати «щось щире, а не великий американський роман».

— Може, спочатку так і буде, і потім ти напишеш щось краще, — сказав він трохи розчаровано. Сподіваюся, так і вийшло.»