Дім трьох світів

Авторка вміє вести інстаграм і рекламувати себе, але писати, на жаль, — зовсім ні. Якщо у вас невеликий читацький багаж, ви тільки починаєте фентезі або взагалі не заглиблюєтесь у написане, схоплюючи лише основні події, вам може сподобатися. У мене купа претензій до сюжету, героїв і логіки, але на них я не зупинятимусь. Сама якість прози — нічний жах. Величезні водянисті описи на дві сторінки, повтори реплік і три крапки. На одній сторінці я нарахувала дев’ять випадків використання трьох крапок у діалозі! Таке відчуття, що редактор узагалі не заглядав у цей текст. Авторка зовсім не вміє будувати діалог без повторів і запинок. У реальному світі люди, може, так і говорять, але в тексті ті бісові три крапки використовують для підсилення невпевненості чи здивування, а не на кожнісінській сторінці по кілька разів. За перші п’ятдесят сторінок мені разів десять нагадали, що мама героїні згоріла. Дякую, я склерозом не страждаю, вистачило б і одного-двох. Головна героїня — не вельми розумна, зверхня й максимально неприємна. Вона ненавидить сестру всю книжку просто так, потім з одного речення починає ненавидіти то одного героя, то іншого, бо люди, яким вона не надто довіряє, їй сказали, що ті погані. Якась крапля рефлексій і сумнівів? Навіщо? Авторка нібито просуває нашу міфологію, але я не вірю, що вона в ній розбирається. Наприклад, згадує в тексті хух — новотвір Василя Короліва-Старого. Навіть у Вікіпедії написано, що «у давніх народних віруваннях хухи невідомі». Це, здавалося б, дрібниця, але показує, наскільки мало зусиль вона доклала на розвідку того матеріалу, в якому позиціонує себе експерткою. Ідея з нашою міфологією і дарк-академією перспективна, але дайте авторці хорошого редактора, який виріже принаймні третину води й повторів, бо можна захлинутися.

Книга мені сподобалась, але під кінець трохи стало передбачувано.

Вибачте , але «Таня Гуд» вже звучить дуже смішно. Книгу оцінюю обʼєктивно. Псевдо себе оправдав

Оцінка лише за гарне оформлення. Книга посередня

Чудова книжка! Це саме той випадок, коли українське фентезі не поступається іноземному, має продуману світобудову, класний розвиток героїв, багато загадок, цікаво дуже описаний містичний Київ з деякими реальними історіями вплетеними в сюжет, супер палка любовна лінія і напружений сюжет, усе, що я дуже люблю! Я була рідером цієї трилогії, тож прочитала уже повністю. І можу сміливо сказати, що «Дім між трьох світів» це тільки завʼязка, і далі історія набуває таких поворотів і розвʼязок, що я можу тільки позаздрити тим, хто відкриє для себе цей скарб вперше 🤍