Дім трьох світів

Авторка вміє вести інстаграм і рекламувати себе, але писати, на жаль, — зовсім ні. Якщо у вас невеликий читацький багаж, ви тільки починаєте фентезі або взагалі не заглиблюєтесь у написане, схоплюючи лише основні події, вам може сподобатися. У мене купа претензій до сюжету, героїв і логіки, але на них я не зупинятимусь. Сама якість прози — нічний жах. Величезні водянисті описи на дві сторінки, повтори реплік і три крапки. На одній сторінці я нарахувала дев’ять випадків використання трьох крапок у діалозі! Таке відчуття, що редактор узагалі не заглядав у цей текст. Авторка зовсім не вміє будувати діалог без повторів і запинок. У реальному світі люди, може, так і говорять, але в тексті ті бісові три крапки використовують для підсилення невпевненості чи здивування, а не на кожнісінській сторінці по кілька разів. За перші п’ятдесят сторінок мені разів десять нагадали, що мама героїні згоріла. Дякую, я склерозом не страждаю, вистачило б і одного-двох. Головна героїня — не вельми розумна, зверхня й максимально неприємна. Вона ненавидить сестру всю книжку просто так, потім з одного речення починає ненавидіти то одного героя, то іншого, бо люди, яким вона не надто довіряє, їй сказали, що ті погані. Якась крапля рефлексій і сумнівів? Навіщо? Авторка нібито просуває нашу міфологію, але я не вірю, що вона в ній розбирається. Наприклад, згадує в тексті хух — новотвір Василя Короліва-Старого. Навіть у Вікіпедії написано, що «у давніх народних віруваннях хухи невідомі». Це, здавалося б, дрібниця, але показує, наскільки мало зусиль вона доклала на розвідку того матеріалу, в якому позиціонує себе експерткою. Ідея з нашою міфологією і дарк-академією перспективна, але дайте авторці хорошого редактора, який виріже принаймні третину води й повторів, бо можна захлинутися.

Книга мені сподобалась, але під кінець трохи стало передбачувано.

Чудова книжка! Це саме той випадок, коли українське фентезі не поступається іноземному, має продуману світобудову, класний розвиток героїв, багато загадок, цікаво дуже описаний містичний Київ з деякими реальними історіями вплетеними в сюжет, супер палка любовна лінія і напружений сюжет, усе, що я дуже люблю! Я була рідером цієї трилогії, тож прочитала уже повністю. І можу сміливо сказати, що «Дім між трьох світів» це тільки завʼязка, і далі історія набуває таких поворотів і розвʼязок, що я можу тільки позаздрити тим, хто відкриє для себе цей скарб вперше 🤍

Книжка, читаючи яку, я не могла відірватися, бо кожна сторінка затягувала більше і більше. Хотілося дізнатися, що ж там буде далі і як складеться доля героїв. Я дуже прониклася трагедією головної героїні, їй співчуваєш, її розумієш. Вона травмована і при цьому сильна, бо все одно не здається і рухається до кінця. Щось мені здається, що Зоряна ще покаже, де раки зимують у наступній частині. І на це й натякає нам кінцівка. Окрема дяка авторці за чудовий сетинг, сплетений з української міфології. Тут чудово все. Таня Гуд так майстерно вплела наші міфи в канву сучасності, що лишається тільки аплодувати. І як же мене порадував образ Морани. Це так тонко пропрацьовано! Ну й не можу оминути любовну лінію, вона тут не викликає іспанського сорому, а навпаки закохує в себе. Дуже сподіваюся, що Зоряна буде зі Святом у результаті, бо дуже він мені сподобався. Рекомендую цю книжку всім, хто любить легко написане, динамічне фентезі, де на кожному повороті нові відкриття. А я дуже чекаю на продовження!

Мені книга дуже сподобалася. Захоплива історія, від якої не хотілося відволікатися. Таємниці, новий незвіданий світ, українська міфологія, кохання, дружба, зрада і багато іншого. Це все є у цій книзі. Також просто неймовірне оформлення. Видавництво та всі, хто працював над книгою, дуже постаралися. Комфортний для очей шрифт, лясе, гарна якість другу. Вже чекаю на другу частину, щоб дізнатися про історію героїв більше. Впевнена, далі буде ще цікавіше.