Чи існують боги, якщо в них ніхто по-справжньому не вірить? Адже це побожні віряни дають богам і дрібним боженятам силу й могуть.
Великий Ом переконався в цьому на власному прикладі, коли зненацька виявив себе в тілі... звичайнісінької черепахи. Уявіть богове здивування, коли з’ясувалося, що єдиною людиною, яка в нього щиро вірує в цілій гігантській і складній структурі Церкви Великого Господа Ома, є трішки недолугий послушник Брута, який доглядає грядки з динями і квасолею. Йому й доведеться рятувати Омнію від амбіцій зловісного диякона Ворбіса та засилля Квізиції, зупинити війну з сусідніми країнами, а ще — захистити існування свого господа. Звучить непогано, як на простого послушника.
Як завжди - неймовірно гарні обкладинки, які частково передають сюжет.
Найкращий цикл Пратчетта для мене - «Смерть», але я ще люблю книги без циклів, адже вони ніби в одному всесвіті, але ніби і окремо. Пратчетт, на мою думку, в таких книгах експерементував із різнмии ідеями, які використовував в подальших творах. Також, знаючи Пратчетта - його можна читати, як захочеться і без всіх цих циклів.
27 липня 2024 р. в 20:24
Рейтинг відгуку:
1
5BookclubДмитро
Як завжди - неймовірно гарні обкладинки, які частково передають сюжет.
Найкращий цикл Пратчетта для мене - «Смерть», але я ще люблю книги без циклів, адже вони ніби в одному всесвіті, але ніби і окремо. Пратчетт, на мою думку, в таких книгах експерементував із різнмии ідеями, які використовував в подальших творах. Також, знаючи Пратчетта - його можна читати, як захочеться і без всіх цих циклів.
Усього відгуків: 2
Показано з 1 по 2
512
Тільки постійні клієнти КСД мають можливість залишати коментарі. Якщо ви постійний клієнт КСД, будь ласка, авторизуйтеся.