❦Малявка | Cообщений: 10594
| Ніна Джордж "Маленька паризька книгарня".
Я описала вже в темі"що ми читаємо,враження"... і не буду повторюватись.
А зараз, що до мого враження самого тексту роману.
Мені весь час здавалось,що книга пахне лавандою... Книгу не хочеться читати швидко, її хочеться смакувати, так як прописав Жан Одинак, по 5 сторінок в день. Він вчить поважати книги, розуміти, що за ними стоїть якась історія, чиясь праця, душа. Він каже, що лише книгами можна вилікувати те, що не лікується медикаментами - наші втрати, спогади, розбите серце чи нудьгу. Він говорить, що бувають книги, які написані для однієї людини, так от, коли я читала цю книгу, я відчувала, що вона для мене (егоїстично вважати, що лише для мене, але і для мене теж). Читаючи цю історію, проживаєш її разом із Жаном, із Максом, із Кунео і навіть із Кафкою та Ліндгрен .Чудернацькі оклички для котів! Я переживала, плакала та сміялась, поринала у світ книг, подорожей, поринала у всі запахи та смаки їжі, занурювалась у полум'я почуттів та пристрасті. Ця книга і є ліками для душі. Вона допомагає подивитись по-іншому на різні речі, починаючи з їжі закінчуючи такими питанням, як вічність, життя та смерть. Ця книга зайняла цілу "лавандову кімнату" в моєму серці...
Це не кулінарна книга, але в ній є рецепти страв про які так чи іначе згадувалось подорожуючи Францією.
|
|
|