«Останній потяг до Лондона» — заснована на реальних подіях, книга про кохання, втрату та героїзм, що стала національним бестселером у США, Канаді та Європі, фіналістом Національної єврейської книжкової премії та була перекладена 19 мовами.
Історія в романі розгортається 1936 року в Австрії. Штефан Нойман — п’ятнадцятирічний син заможної та впливової єврейської сім’ї та починаючий драматург, живе у величезному будинку з батьками та молодшим братом. Зофі-Гелена, його найкраща подруга, талановита дівчинка, мати якої редагує прогресивну антинацистську газету. Підлітки спілкуються про театр і літературу, досліджують потаємні віденські підземелля, діляться творчими й науковими ідеями та мріють про великі звершення. Проте навіть не здогадуються, що у березні 1938 року, після аншлюсу Австрії нацистською Німеччиною, їхні життя кардинально зміняться.
Однак у темряві є надія. Трюйс Вейсмюллер-Меєр, учасниця голландського руху опору, ризикує своїм життям, організовуючи вивезення єврейських дітей із окупованих нацистами територій до безпечних країн. Її місія стає ще небезпечнішою, оскільки по всій Європі країни закривають свої кордони для зростаючої кількості біженців, які відчайдушно прагнуть втекти. Чи зможе Трюйс врятувати Стефана та Зофі та захистити їх у небезпечній подорожі в невизначене майбутнє за кордон?
«Останній потяг до Лондона» — художній роман, написаний на основі відомостей про справжню програму «Кіндертранспорт», яку очолювала Гертруда Вейсмюллер-Меєр, активістка голландського руху опору. За час своєї діяльності жінка змогла вивезти близько десяти тисяч єврейських дітей. Діти називали її «тітонька Трюйс».