Нові Темні Віки. Колонія

Знайомий з кількома роботами Макса Кідрука: романами «Де немає Бога» та «Жорстоке небо» і збіркою оповідань «Заради майбутнього». Оглядаючись на них, впізнаю почерк автора. Даний твір прочитав за 18 вечорів. І хоч він був особисто мною найочікуванішим в жанрі наукової фантастики, але і в ньому я знайшов, як плюси, так і мінуси. Про це далі. ПЛЮСИ 1. Динамічний стиль оповіді. Більшість розділів виглядають, як драйвовий блокбастер. Точно не занудьгуєш. 2. Вдале поєднання жанрів. Драма, трилер, бойовик, комедія, навіть трішки жахастика — все на своєму місці. 3. Дійсно наукова фантастика. Масштаби підготовки до написання (70 прочитаних книг) вражають. Астронавтика, розвиток колоній на Марсі (а там є все), зміна клімату, молекулярна біологія, медицина, соціум, політика (а ось тут є питання) — майже все прискіпливо досліджено. 4. Вдосконалення попередніх ідей автора. Впізнаються деякі цікаві ідеї та концепції з оповідань «ДНК. Історія сьома» та «Заради майбутнього». Але якщо там вони були другорядними, то тут взяті за основу і доопрацьовані. 5. Розвиток персонажів. Становлення і розвиток героїв/антигероїв від і до, з їх мотивацією, історією, передумовами. Для мене найяскравішими в цьому плані є: Кентон, Мервін, Еландон. 6. Додаткові матеріали. Карти та рендери поселень на Марсі, детальні концепти космо-, авіа- та наземної техніки, стильні ілюстріції персонажів, додатки: хронометрія, орбіти, траєкторії, хронологія — все це викликає захоплення та дозволяє ще глибше зануритися у всесвіт «Нових Темних Віків». МІНУСИ 1. Сюжетна лінія «Фелікс і Нера». З самого початку вона виглядає якоюсь пародією. Лише у фіналі просяяло певне світло надії... 1.1. Капітан Ед Русол нагадав мені капітана Гарріса з «Поліцейської академії» і подібних до нього дурбеликів. Розмови на плацу — типова «Поліцейська академія». 1.2. Ще гірше Фелікс Куторай. Клішований перекачаний та безмозкий вояка, котрий, пройшовши миротворчу операцію ООН у Африці та службу в ЗСУ, не може в натовпі відрізнити жінок з малолітніми дітьми та старців від озброєних мідяків. Історія про здачу аналізів — рівень інтелекту дітей дитячого садка, а не військових. Сцена в лікарні — Декард Шоу з «Форсажа 7». До Нери Франків не маю жодних притензій — добре прописаний персонаж. 1.3. [УВАГА!!! СПОЙЛЕР! НЕ ЧИТАЛИ КНИГУ — ЗАСЬ!] Воєнні дії в Україні. За 120 років людство стрімко стрибнуло вперед: колонізувало Марс (більше 100 тисяч населення), розвинулося в медицині, військовій справі, кібернетиці, створенні штучної їжі, зруйнувало екологію, пережило не одну пандемію, довело до фіналу резистентність до антибіотиків. Навіть боролися за незалежність певні регіони рфії і деякі виборолили її... Рфії, трясця! А Україна, як втрачала раніше, так і продовжила втрачати території. Виходить, що за логікою автора, росіяни волелюбніші за українців чи що?!... Бо єдине, на що спромоглися другі — це побудувати «Стіну» від Маріуполя до Лисичанська та огорожу далі до Харківщини. Харків зруйновано, харків'яни — голі, босі, безликі жебраки, Крим перетворився на пустку. Серйозно??? Цікаво, як це читати кримцям та харків'янам?... Я розумію, що текст був написаний ще до повномасштабного вторгнення росії, але це вже занадто. Якщо звернутися до історії, стане зрозумілим те, що українці завжди боролися за свободу та незалежність. А тут понад сотню років ніхто нічого не робить. Щось схоже було у «ДНК. Історія сьома», що відверто засмучувало, але там — то не суттєве. [КІНЕЦЬ СПОЙЛЕРА] 2. Відео на YouTube. Тут автор допускається того ж ляпу, що і у «Жорстокому небі». Пояснюю. Насправді, відео проходить перевірку на наявність відверто недопустимого контенту алгоритмами Ютуба ще на етапі завантаження, а не перевіряється модераторами вручну. Тому його не могли б навіть побачити, а не те, що зробити вірусним. 3. Занадто відкритий фінал. Як говорила одна моя дуже хороша людина, котра прочитала цю книгу на тиждень швидше за мене (так, я повільний читун) : «І що, це все?». Багато героїв, кожен має своє місце в певній сюжетній лінії, але жодна не є завершеною. Наче перша книга — це тільки вступ до наступної, яку чекати ще 3 роки. ПІДСУМОК Цікавий, динамічний, детально продуманий науковофантастичний роман в який занурюєшся повністю. Але котрий має мінуси, які не можна проігнорувати. Моя оцінка: 7/10. P.S. Тепер на «Колапс» чекаю, до того ж маю улюблену персонажку Майю, на котру великі надії покладаю...😉

Книжка вражає! Читається легко. Хай вас не лакяє кількість сторінок та персонажів. Все легко сприймається. Сюжет захоплює і неможливо відірватись. В книзі згадуються події які відбуваються прямо зараз, що більше додає реалістичності при читанні. Події в книзі відбуваються в 2141-2142 роках, а люди далі стають на ті самі граблі…. Одним словом-рекомендую!

Підскажіть будь ласка, чи планується вихід електронної версії книги? Якщо «так», то коли орієнтовно?

книга дуже сподобалась, читається легко і хочеться ще і ще.

Шикарно! А прес-тур буде, хто знає?