Зорі над островом Пасхи

Вважаю, для шанувальників Макса Кідрука велика приємність читати його книгу. Як добре, що письменник погодився на перевидання. Книжка запалила в мені палке бажання прочитати її. Подарую книжку собі, а після прочитання, запропоную друзям, родичам і навіть сусідам! Автор заінтригував. Читання виявиться захоплюючим. «Сповідь мандрівника» я так називаю цю книгу, бо вона не мемуар і не наукова, а щось зовсім фантастично-пригодницьке! І на нашій планеті можна виявити фантастичні місця та описати їх.«Зорі над островом Пасхи» написана з почуттям гумору, а подекуди містить лайливі слова. Почуття гумору Кідрука мені знайомо з «Теорія неймовірності» - книжка неймовірно легко читається, навантажуючи мозок додатковими роздумами, які до прочитання «Теорії...» зовсім не приходили в голову. В книжці зустрічається вислів «чорт забирай». Я ніколи в житті не використовую «чорт забирай», зрозуміло чому. В ідеалі я не схвалюю лайку, але розумію, що в житті без лайки нікуди не дінешся. Не всі здатні лаятись так, щоб і вуха не в'яли і лист не червонів. Як мені здається, Макс Кідрук набув спритності у цій справі. Взагалі люблю книжки Кідрука за гумор, дотепність, захопривість. І наприкінці трошки про Wow-фактор. Я не схильна рівняти людей по-собі, бо всі ми різні хоч і належимо до одного виду Homo sapiens, проте іноді люди спроможні утнути таке, від чого світ здригнеться.