Брехливе життя дорослих

Легка, цікава книга. В ній розповідається про родинні стосунки, брехню, що роками витає над ними. Головная героїня на протязі книги росте, формується як особистість, пізнає себе. Тут є і кохання, і трагізм.. та прочитала я цю книгу з задоволенням⚘

Книга залишила після себе неприємний післясмак. Можливо, через невиправдані очікування, я більше сподівалась на те, що тут будуть показані родинні стосунки, показано, що спонукає дорослих брехати, або поводити себе незрозуміло, розуміння. Але все, що я побачила, це підліткові страждання, необдумані вчинки. Кінцівка взагалі убила. Не побачила в героїні нічого, що мені б сподобалося.

Перша книжка від італійського автора, яку я прочитала за життя. Перше, що кинулось в очі - стиль письма. Легкий, динамічний, швидкий. Як струмочок! Мені зайшло, бо я і сама можу дуже швидко переходити від однієї думки до наступної, то ж було враження, що просто слухаю історію від такої самої людини. Якщо б мені запропонували скласти думку про італійців тільки за цією книгою, я б сказала що вони дуже яскраві, емоційні, егоцентричні, сексуально розкуті (іноді аж занадто)) та понад все у житті прагнуть ДРАМИ. Це можна розгледіти і в самих персонажах, і в тому, як авторка справляється з усією тією кашею з конфліктів та складних історій, які надодавала в сюжет. Не дуже справляється, словом. Враження після читання таке, ніби я півроку жила у великій сім'ї, що постійно свариться, і сварки ці так нічим і не закінчились. Проте слабкою її точно не назвеш. Історія не залишила мене байдужою та викликала сильні емоції, і хоча більшість з них не була позитивною, я вважаю це головною ознакою сильної історії. Висновок: книга специфічна, але є речі, якими вона може підкорити певну кількість читачів. Наприклад, сильним стилем автора.