Роман «Тінь сови» — найгуманніший з усіх написаних Шкляром. Кохання та журба, на жаль, часто ходять поруч... Життя Катерини і Степана сповнене любові та світлої поезії. І коли приходить біда — як тінь сови, що вони побачили перед весіллям, — заради спокою дружини Степан ладен пожертвувати всім. Смерть сильніша за кохання? Мабуть, навпаки... Непідвладна часу історія кохання, що надихає та дає надію. Кохання, яке перетворюється на легенду...
Василь Шкляр — лауреат багатьох літературних премій, але чи не найдорожча з них — народна Шевченківська премія, кошти на яку були зібрані звичайними громадянами. У 2012 році він увійшов до топ-30 найуспішніших українських письменників.
Історія кохання двох людей, Катерини та Степана. Кохання, яке бореться, долає труднощі, допомагає вистояти і врешті-решт перетворюється на легенду, що дає надію тим, до кого воно ще не прийшло. Читати далі »
Перечитав всі книжки цього автора,і цю почав читати не дуже натхненно бо вона там про кохання думав буде не цікавою.Коли до читав навіть пустив сльозу дуже цікава хоч сумна історія,про звичайних але справжніх людей,іх кохання та не легку долю.Варто прочитати та багато над чим задуматися
22 лютого 2025 р. в 18:28
Рейтинг відгуку:
0
0BookclubЄвген
Перечитав всі книжки цього автора,і цю почав читати не дуже натхненно бо вона там про кохання думав буде не цікавою.Коли до читав навіть пустив сльозу дуже цікава хоч сумна історія,про звичайних але справжніх людей,іх кохання та не легку долю.Варто прочитати та багато над чим задуматися
Оля
Оцінка товару: 4
Це не найкраща книга автора, принаймні, з тих, що я читала. З одного боку, описується справжнє чисте і жертовне кохання, з іншого, егоїзм обох героїв. Степан приймає рішення, яке обертається горем для всіх, Муталіб занадто слабохарактерний, щоб брати на себе відповідальність за власну сім'ю. Не до кінця зрозумілі мені події в книзі і погоджусь з попереднім коментарем про незавершеність історії лікаря з дружиною. Все ж, якщо сприймати роман, як красиву історію про двох закоханих з елементами містичної видумки та філософських роздумів, то прочитати варто. Це можливість побачити іншого Шкляра.
2 травня 2023 р. в 20:23
Рейтинг відгуку:
0
4BookclubОля
Це не найкраща книга автора, принаймні, з тих, що я читала. З одного боку, описується справжнє чисте і жертовне кохання, з іншого, егоїзм обох героїв. Степан приймає рішення, яке обертається горем для всіх, Муталіб занадто слабохарактерний, щоб брати на себе відповідальність за власну сім'ю. Не до кінця зрозумілі мені події в книзі і погоджусь з попереднім коментарем про незавершеність історії лікаря з дружиною. Все ж, якщо сприймати роман, як красиву історію про двох закоханих з елементами містичної видумки та філософських роздумів, то прочитати варто. Це можливість побачити іншого Шкляра.
Юлия
Оцінка товару: 3
А мені якось складно написано, автор постійно перестрибує на різних персонажів та на події різної давності, а кінцівка взагалі здивувала.
22 червня 2021 р. в 14:09
Рейтинг відгуку:
0
3BookclubЮлия
А мені якось складно написано, автор постійно перестрибує на різних персонажів та на події різної давності, а кінцівка взагалі здивувала.
Вікторія Олександрівна
Оцінка товару: 1
И ещё. Страшно раздражали эти постоянные скачки во времени, то Степан и Катерина молодые, только встречаются, то у них дети уже, то история Муталиба, то очередная вставка со Щедриком.... Очень разорванное и запутанное повествование. Можно же было написать хотя бы год действия, или .... лет назад или ещё как-то, а так получился какой-то сумбур.
16 лютого 2020 р. в 14:49
Рейтинг відгуку:
0
1BookclubВікторія Олександрівна
И ещё. Страшно раздражали эти постоянные скачки во времени, то Степан и Катерина молодые, только встречаются, то у них дети уже, то история Муталиба, то очередная вставка со Щедриком.... Очень разорванное и запутанное повествование. Можно же было написать хотя бы год действия, или .... лет назад или ещё как-то, а так получился какой-то сумбур.
Вікторія Олександрівна
Оцінка товару: 2
Фух.... Наконец-то я ее дочитала... Шла она мне очень тяжело, язык, конечно, красивый и сочный, но очень тяжелый... Кроме того, эти мистические вставки с Щедриком... что к чему... я так и не поняла роль мистики в этом романе. Напротив, эти моменты очень сильно тормозят основное повестование... Далее. Побочная линия с Муталибом, его женой и тещей... Ее толком-то то и не завершили, конец повис в воздухе. Непонятно, для чего ее вообще вводить в сюжет. Линия эта идет как бы параллельно, и на сюжет никак не влияет. Но сильнее всего меня добил финал, который я даже три раза перечитывала, так как решение Степана меня повергло в шок. Так тяжело они всего добивались, ехали в город из деревни на операцию, и на тебе. Надо бороться за жизнь, даже если есть малейший шанс. Степан даже не подумал о жене и детях. Такое чувство, что он так решил просто потому что так хочет автор. Другого разумного объяснения я не нахожу. Степан же вроде взрослый мужчина, а ведет себя как инфантильный подросток. Да, я, конечно, сразу поняла, что хэппи-энда здесь не будет, но можно же было обыграть это как-то по-другому. Неправдоподобно это, не ведут себя люди так в реальности. Если они, конечно не конченые эгоисты.
Одним словом, мне книга не понравилась, но с автором не прощаюсь.
16 лютого 2020 р. в 14:41
Рейтинг відгуку:
0
2BookclubВікторія Олександрівна
Фух.... Наконец-то я ее дочитала... Шла она мне очень тяжело, язык, конечно, красивый и сочный, но очень тяжелый... Кроме того, эти мистические вставки с Щедриком... что к чему... я так и не поняла роль мистики в этом романе. Напротив, эти моменты очень сильно тормозят основное повестование... Далее. Побочная линия с Муталибом, его женой и тещей... Ее толком-то то и не завершили, конец повис в воздухе. Непонятно, для чего ее вообще вводить в сюжет. Линия эта идет как бы параллельно, и на сюжет никак не влияет. Но сильнее всего меня добил финал, который я даже три раза перечитывала, так как решение Степана меня повергло в шок. Так тяжело они всего добивались, ехали в город из деревни на операцию, и на тебе. Надо бороться за жизнь, даже если есть малейший шанс. Степан даже не подумал о жене и детях. Такое чувство, что он так решил просто потому что так хочет автор. Другого разумного объяснения я не нахожу. Степан же вроде взрослый мужчина, а ведет себя как инфантильный подросток. Да, я, конечно, сразу поняла, что хэппи-энда здесь не будет, но можно же было обыграть это как-то по-другому. Неправдоподобно это, не ведут себя люди так в реальности. Если они, конечно не конченые эгоисты.
Одним словом, мне книга не понравилась, но с автором не прощаюсь.
Усього відгуків: 13
Показано з 1 по 5
3.9913
Тільки постійні клієнти КСД мають можливість залишати коментарі. Якщо ви постійний клієнт КСД, будь ласка, авторизуйтеся.