У романі переплітаються долі трьох абсолютно різних людей: жінки, яка захоплюється вільною боротьбою; письменника, який розмовляє багатьма мовами; та італійки зі шляхетної родини, яка стоїть на межі банкрутства.
Еллінор живе в маленькому селі на півдні Швеції. Одного дня вона реєструється на сайті знайомств: Мені 36 років, і я шукаю ніжного (але не занадто) чоловіка. Ця коротка фраза вирве її зі звичного життя у Стокгольм, у холодний, але звабливий світ видавництв, письменників і книг.
Макс Ламас мріє про коханку, яка б розмовляла усіма його мовами, і яка б розуміла усе, про що він пише. Пошук ідеальної жінки веде його зі Стокгольму до Італії, де він знайомиться з маркізою, життя якої ось-ось перетвориться на руїни. Усе це відбувається на очах Лукреції – онучки маркізи, яка мріє лише про одне: вберегти від краху звичне їй життя, бо ні до чого іншого родина її не підготувала.
Та незважаючи на такі різні долі і життєві траєкторії, в усіх цих людей багато спільного. Перед нами коханці на межі зриву, ними керує жага до кохання, пристрасть, зваба і готовність іти в своїх бажаннях до кінця, а головне – їх об’єднує мрія, що тебе хтось колись таки зрозуміє.
Не сподобалася. Місцями щось було цікаве, але загалом ніяка.
9 жовтня 2024 р. в 15:08
Рейтинг відгуку:
1
4Bookclubmej
Не сподобалася. Місцями щось було цікаве, але загалом ніяка.
Оксана
Оцінка товару: 1
Не змогла домучати цю книгу, прочитала половину, і на тому здалась. Максимально примітивний текст, такі ж примітивні і плоскі герої, в діях яких ніякої логіки і здорового глузду немає, ні відчуття самозбереження, ні самоповаги. Стосунки нездорові аб'юзивні, маса гидких описів, то хтось смердить, то жахливо пітніє, то люди мають надмірну вагу, і саме через призму бачення авторки, і те як вона це подає, стає гидко. Аналізуючи цю подачу, видається, що у авторки явно якість проблеми з чоловіками з надмірною вагою, те як огидно вона їх описує і яким особистостям приписує цю надмірну вагу, наштовхують саме на такі висновки. Поверх всього цього мерзенного і неприємного текст намагаються скріпити сексом. Емоції книга викликає, але вони максимально неприємні, змішані з тотальною відразою і розчаруванням. Складається таке враження, що огида - це такий новий тренд в літературі, щоб викликати у читача хоч якість почуття, бо решту - витискати стає все дедалі складніше, і потребує більшого таланту, а от гидота - ну це на поверхні, близько і зрозуміло всім, тим більше такими банальними прийомами пов'язаними в першу чергу з тілесністю, що однозначно проб'є будь кого. Не раджу.
29 грудня 2024 р. в 13:04
Рейтинг відгуку:
1
1BookclubОксана
Не змогла домучати цю книгу, прочитала половину, і на тому здалась. Максимально примітивний текст, такі ж примітивні і плоскі герої, в діях яких ніякої логіки і здорового глузду немає, ні відчуття самозбереження, ні самоповаги. Стосунки нездорові аб'юзивні, маса гидких описів, то хтось смердить, то жахливо пітніє, то люди мають надмірну вагу, і саме через призму бачення авторки, і те як вона це подає, стає гидко. Аналізуючи цю подачу, видається, що у авторки явно якість проблеми з чоловіками з надмірною вагою, те як огидно вона їх описує і яким особистостям приписує цю надмірну вагу, наштовхують саме на такі висновки. Поверх всього цього мерзенного і неприємного текст намагаються скріпити сексом. Емоції книга викликає, але вони максимально неприємні, змішані з тотальною відразою і розчаруванням. Складається таке враження, що огида - це такий новий тренд в літературі, щоб викликати у читача хоч якість почуття, бо решту - витискати стає все дедалі складніше, і потребує більшого таланту, а от гидота - ну це на поверхні, близько і зрозуміло всім, тим більше такими банальними прийомами пов'язаними в першу чергу з тілесністю, що однозначно проб'є будь кого. Не раджу.
Усього відгуків: 2
Показано з 1 по 2
2.522
Тільки постійні клієнти КСД мають можливість залишати коментарі. Якщо ви постійний клієнт КСД, будь ласка, авторизуйтеся.
на рахунок 
