«З годину я мовчки стояв і спостерігав, перш ніж розкрити рота і порушити чарівну мить творіння. Ця тендітна, хирлява істота оберталася на ураган, коли стискала в руці пензлик і вбирала в себе запах фарби» («Червона душа»).

«Сартр каже, що пекло — це інші. Блискуча думка, але я гадаю, що вона радше відображає стан душі, аніж загальновизнану істину. Зізнаюся, інші дійсно можуть зробити наше життя нестерпним... але водночас їм до снаги провести нас до справжнього раю» («Мовчазне пекло»).