Магічний корабель. Торговці з живих кораблів. Книга 1

Я зазвичай нічого не пишу не прочитавши книгу але люди, ви там головою вдарились, яка в сраку різніця якого розміру книга?

Я прочитала цю книгу до 200 сторінки і вимушена зазначити, що якість перекладу і редагування викликають питання. Багато речень перекладено дослівно, що ускладнює розуміння і прочитання тексту. Наприклад с. 89: «І заради чого? За дарчу на землю і гарантію частки в монополії. Якої землі? Та будь-якої площі, на яку він міг би претендувати. Якої монополії? На будь-який товар, який він міг би знайти, який би він міг продати. І де ж була ця земля, яку він отримав завдяки такій чудовій угоді? На ділянці узбережжя, яку сотні років називали Проклятим Берегом, місцем, де навіть самі боги не претендували на панування. І що вони тут знайшли? Невідомі раніше хвороби, дивацтва, що зводили людей з розуму за одну ніч, і приреченість на те, що половина наших дітей народжується не зовсім людьми». Звісно, так звучить текст в оригіналі, але якщо не адаптувати його, ці питання в репліці героїні не звучать природньо чи доречно. Далі наступний уривок с. 189-190: «Са, вона була прекрасна! Її волосся вибилося з-під коси і розсипалосяпо лобі та плечах. Її обличчя було брудне від денного пилу і власних сліз. Лише сукня видавала в ній заможну жінку, а її розхристаний стан робив її схожою на чиєсь лахміття. Зараз, незадоволено подумав він, вона більше схожа на дівчину, що шукає пригод, аніж на горду доньку Торговця з Бінгтауна». Яким чином «вона була прекрасна», якщо далі йде опис з негативними нотками, що одне одному суперечить. В оригіналі це звучить так: “Sa, she was a sight! Her hair had come loose and sprawled across her brow and shoulders. Her face was smeared with the day’s dust and her own tears” і так далі. Тобто в оригіналі нічого про її прекрасну не було. Також щодо пунктуації, то у діалогах пропущені тире, що ускладнює розуміння того, де закінчуються репліки героїв. Тому під час читання такі моменти постійно відволікають.

Дуже давно не купувала паперових книжок, але маю слабкість до Робін Гобб, тому вирішила взяти цю. На жаль, покупка мене розчарувала, бо переклад виконаний дуже погано. «Погано» не тільки на рівні «неприродньо звучить» чи «важко читається», а на рівні «не розумію, що відбувається». Наприклад, на 93 сторінці Роніка плаче «через смерть Ефрона», а на наступній Ефрон уже «пробурмотів щось про верхнє вітрило». То помер пан капітан чи нє? І такого багато. Не знаю, чи то провина пані перекладачки, чи пані редакторки, але робота відверто неякісна. Займенники, які повторюються по десять разів за речення, так що перестаєш розуміти, на кого вони вказують. Недотримання перекладацьких стратегій (то Трейдери чи Торговці??). Відсутність абзаців або розділових знаків там, де вони мають бути. Страшена кількість обдруківок (слово «сорочка» раптово стає чоловічого роду на с. 114, а пані Беттель перетворюється на Кенніта на с. 118 тощо). Про просто дивні звороти я навіть не буду казати, бо вони є на кожній сторінці. Зазначу лише кілька особистих фаворитів: «безодня депресії, що зяяла перед ним, була бездонною» (с. 114), «її рот нічого не говорив» (с. 114), «вечір не потребував тепла» (с. 113), «галасливий шум» (с. 110), «товсте торговельне судно» (с. 104), «піонерським життям» (с. 81) тощо. Прочитала чотири глави, далі читати не маю наміру, бо це знущання над українською мовою та здоровим глуздом читачів. Робін Гобб неймовірна письменниця і заслуговує на набагато якісніші перекладати.

Тепер будете перевидавати трилогію Фарсір (Не Асасіни) в новому стилі і в новому розмірі? Для чого все робити різним і «унікальним»? Нагадує фразу «Я художник я так бачу».