Відьмак. Кров ельфів. Книга 3
39 оценок
39 оценок
Розділ 1
Місто палало.
Вузькі вулички, що вели до рову, до першої тераси, дихали димом і жаром, полум’я жерло тісно скупчені стріхи садиб, лизало мури замку. Із заходу, з боку портової брами, наростав лемент, відгомін завзятої битви, й глухі удари тарану, що стрясали мур.
Нападники вдарили несподівано, проломивши барикаду, яку боронили нечисленні солдати, міщани з алебардами й арбалетники з цехів. Укриті чорними капаризонами коні перелітали над загорожею, наче привиди, сяючі, іскристі клинки сіяли смерть серед оборонців, що кидалися вже навтьоки.
Цірі відчула, як рицар, який віз її у сідлі, різко зупиняє коня. Почула його крик.
— Тримайся! — кричав він. — Тримайся!
Інші рицарі в кольорах Цінтри випередили їх, із розгону зіткнулися з нільфгардцями. Цірі бачила то лише мить, краєчком ока
Читать далее ››Оценка товара: |
|