Графиня
42 оценки
42 оценки
І
Я йшов старим запущеним садом. На мені був якийсь дивний одяг, не мій звичний, а начеб з минулого, дев’ятнадцятого чи хтозна-якого століття. Мовби камзол з оборчастими рукавами, а довкола шиї — велике біле жабо. На ногах я мав не штани, а рейтузи — світло-коричневі, такі, що носили колись. Я йшов углиб саду і раптом побачив, як назустріч мені з-за дерев вибігає маленька дівчинка років десяти, а може, й менше. Коли вона наблизилася до мене, я подумав, що знаю цю дівчинку. Так, знаю. Звідки? Намагаюся пригадати і не можу.
«Це маленький диявол», — чую виразний шепіт. Дивна річ, мені здається, що то шепочу я сам, хоч вуста в мене міцно стулені.
З-за дерева, збоку від алеї, на яку вибігла дівчинка, виходить старий сивий чоловік, багато одягнутий. Він дивиться в мій бік, притому дуже
Читать далее ››
|
Вы не член Клуба, но желаете им стать? Присоединяйтесь, для Вас есть интересное предложение!