Герберт Джордж Веллс

Кар’єру Веллса, можливо, визначив нещасний випадок — в дитинстві він зламав обидві ноги, і проводив весь час вдома, через що багато читав. Потім Веллс закінчив школу і отримав подальшу освіту в Педагогічному коледжі в Лондоні. У коледжі Уеллс вчився у відомого біолога Томаша Хакслі, який вплинув на його світоглад. «Наукова фантастика» Веллса (хоча він ніколи не називав її так) була створена під впливом його занять в Педагогічному коледжі.

Популярність Веллсу принесла його перша робота — «Машина часу» (The Time Machine, 1895 рік). Незабаром після опублікування цієї книги, Веллс написав такі: «Острів доктора Моро» (The Island of Dr. Moreau, 1896 рік); «Невидимець» (The Invisible Man, 1897 рік), і найбільш відому його роботу: «Війна Світів» (The War of the Worlds, 1898 рік).

Веллс вважається автором багатьох тем, популярних у фантастиці наступних років. У 1895 році, за 10 років до Ейнштейна і Маньківського, він оголосив, що наша реальність є чотиривимірний простіром-часом («Машина часу»). У 1898 році передбачив війни із застосуванням отруйних газів, авіації та пристроїв на кшталт лазера («Війна світів», трохи пізніше — «Країна сліпих та інші оповідання» (The Country of the Blind and Other Stories), «Війна в повітрі»). У 1905 році описав цивілізацію розумних мурах («Царство мурах»). У романі «Світ звільнений» (1914) згадується Друга світова війна, розв’язана у 1940-і роки; там же є «атомна бомба» (саме так і названа), що скидається з літака і заснована на розщепленні атома. У 1923 році Веллс перший ввів у фантастику паралельні світи («Люди як боги»). Веллс відкрив також такі ідеї, пізніше тиражовані сотнями авторів, як антигравітація («Перші люди на Місяці»), людина-невидимка, прискорювач темпу життя і багато іншого.

Проте всі ці оригінальні ідеї були у Веллса не самоціллю, а скоріше технічним прийомом, які мали на меті яскравіше висвітлити головну, соціально-критичну сторону його творів. Так, в «Машині часу» він застерігає, що продовження непримиренної класової боротьби може призвести до повної деградації суспільства. В останні десятиліття творчості Веллс повністю відійшов від фантастики, але його реалістичні твори користувалися значно меншою популярністю.

Веллс мешкав у Лондоні і на Рив’єрі, часто виступав з лекціями і багато подорожував. Був двічі одружений: з 1891 до 1895 на Ізабеллі Мері Веллс, а з 1895 до 1927 — на Емі Кетрін (Джейн) Роббінс. У другому шлюбі народилося двоє синів.

Помер письменник у Лондоні 13 серпня 1946 року. На похоронній церемонії Джон Бойнтон Прістлі назвав Веллса «людиною, чиє слово внесло світло в багато темних закутків життя». Згідно із заповітом, після кремації два сини, перебуваючи на острові Уайт, розвіяли прах письменника над Ла-Маншем.