«Колись русалки по землі ходили…». Жіночі образи української міфології

Плюси: 1.Книга, яку писав справжній науковець, а не популяризатор-фантазер; 2. Уривки експедиційних записі без купюр - надзвичайно цінні для нашого уявлення про явища міфології; 3. Описаний досвід спілкування з інформантами має заохотити до власних спостережень. Мінуси швидше у нас, читачах - ми не звикли читати розумні книжки. Звикли до легкого «чтива», хай побрехенька, але щоб цікаво. Ну правда ж?))) Книгу прочитала із задоволенням. Дякую авторові!

Дивлюсь на відгуки і дивуюсь... Це дуже якісна книга. Тим кому не сподобалась, вибачте за різкість але підтягніть трохи знання- це корисно. По-перше завдання наукпопу популяризувати науку, знання терміни, тобто підтягувати рівень знань читачів. Мені прикладом було не складно заглядати у словник або шукати в інтернеті значення нових термінів (хоча біло б непагано в кінці книги зробити це й словничок термінів). Сама інформація- це цінний матеріал. Адже серед кількості виданих книжок з міфоології, дуже багато придуманого, що не являється взагалі частиною нашої культури. А авторка книги видала «самий сік», тобто не казкиі фентезі від сумніввних авторів, а саме наукове дослідження того, що дійсно існує в нашій міфологічній культурі. Це дуже важливо. Так мова трошки може видатись складнуватою, але дуже спрощена в накпопі не припустима- це знання які підвищують рівень самого читача. Читач цікавиться, сам шукає терміни значення, використану літературу аби далі цікавитись цією темою Такі книги дуже потрібні, адже вони розповідають саме про те що реально досліджене і те що присутнє в нашій культурі, а не видумкою людей для легкості сприйняття. Про список використаної літератури та іменні покажчики: ті хто ознайомлений і цікавиться наукопопом та нон-фікшн добре знають, що всі книги на дану тематику завжди містять у собі ці розділи. Це світова норма. Якщо немає цих розділів у книзи, я тоді не вірю автору, це скоріш свідчить, що це не дослідження, і я вважаю, що така книга, це плід фантазії і книга того не варта. Загалом книга мені сподобалась, особливо 4й розділ, де записані живі спілкування людей та взагалі, як проходить процес отримання інформації. На мою думку книга варта уваги, це якісне ослідження дл я української культури та для людей, які прагнуть до правдивих знань, а не видумок в стилі фентезі.

А я не пожалкувала, що придбала цю книгу. Вона дійсно написана в науково-популярному стилі, термінів майже немає. Написано легко й популярно. А те, що є посилання, свідчить про те, що писав професіонал, а не аматор.

Книга «Колись русалки по землі ходили...» мені дуже сподобалась. Прочитала за два ранки, читалося легко, із задоволенням... Вразила ретельність та глибина досліджуваної теми автором, жива, хоч і наукова, мова, любов і повага до інформаторів (дійсно останній розділ є неоціненним, сама чула такі розповіді від своєї бабусі і її подруг, коли приїзджала до неї на канікули, ці оповідки пам«ятаю й досі). Сподобалось, що матеріал чітко структорований, і дає можливість упорядкувати свої знання саме з цієї теми... Ми живемо в час, коли до нас ніби повертається наша історія і культура, відкриваються ті сторінки, які довго замовчувались, перекручувались, або приховувалися, і саме тому ця книжка має, як на мене, велике значення. Книгу купила не тільки для себе, але й у подарунок своїм найближчим друзям) Дякую автору) Дякую видавництву за те, що береться видавати такі книги.