1980-ті роки, Ґлазґо, Шотландія. У країні лютує безробіття, цілі квартали потерпають від злигоднів. У таких непростих умовах минає дитинство Шаґґі Бейна: хлопчику доводиться миритися із самотністю й неприйняттям однолітків, усвідомлювати і приймати свою інакшість і водночас дбати про матір. Аґнес, цю розкішну, але нещасну жінку, яка живе в затісному для своїх амбіцій світі, один за одним покидають усі близькі, і з роками їй стає дедалі важче боротися з алкогольною залежністю.
Парадоксально, але Дуґлас Стюарт, букерівський лауреат 2020 року, відштовхуючись від власної історії й укорінюючи розповідь у Ґлазґо, зрештою, торкається тем, близьких кожній людині: на цих сторінках багато болю, але тут є місце й для сміху, тепла, звичайних життєвих радощів, а головне — для всеосяжної, непереможної любові.
