Скеля червоного сонця

Книга про заборонене кохання? Скоріше, історія мерзенного кохання. Видається, що всі головні герої якісь моральні потвори. Рідна сестра відкрито фліртує з чоловіком своєї сестри у родинному домі, інша готова кинутися у обійми нареченого теж своєї рідної сестри і коли? Тоді, коли майже достеменно відомо, що її сестричка мертва. Вадим поховав свою наречену, з якою прагнув створити сім«ю, народити дітей, і в цей (!) же день приходить з квітами(!) вже до іншої. Як »логічне « продовження - сцена палкого »забороненого« кохання. Не страшно з такою людиною у житті взагалі спілкуватися? Батько, дитина якого мертва лежить на столі, а згорьована дружина майже непритомна біля своєї дочки, зайнятий в цей час чим? Що його турбує? Не вгадаєте! У цей скорботний час він закохується. Справжній герой! Кількість смертей у книзі взагалі зашкалює. Для чого з нещасної жертви чоловіка -зрадника і безсердечної сестриці зробили монстра? Та ще такого відворотного, з характерним запахом, трупними плямами на лиці? Вона - жертва, вона повинна викликати співчуття і жаль. А натомість - огида. І всі ці перепетиї подаються нам як »високе, бо заборонене кохання«. Прочитають ці опуси юні душі і які вони зроблять для себе висновки? А гори все навколо, найголовніше - це я і моє кохання.Що там вірність, що там почуття обов»язку, елементарної порядності? Це що стосується моральної складової книги. До художнього слова теж є купа запитань. На жаль, це моя остання книга цього автора.

Супер! Нарешті довгожданна новинка від Дарини Гнатко! Жду з нетерпінням!!!!!

Так, теж прочитавши вже всі книги Д. Гнатко, навіть не сумніваючись замовила й цю книгу. Прочитала її швидко, адже легко написаний текст... І дуже розчарувалась. Не хочу образити автора, але складається враження, що вона вже вичерпала всю свою фантазію, або вирішила перейти на інший стиль написання книги, наприклад фантастика. Адже де, як не у фантастиці можна зустріти привида, який душить, смердить, й скидає зі скелі. Ще: мені здається на похороні ну ніяк кохання не може статись, особливо коли це рідна сестра, а в іншому випадку- донька. Простими словами- брєд сумасшедшего. Однозначно- не рекомендую саме цю книгу Гнатко. Дарма викинуті гроші.

Несколько дней как закончила читать «Душу окаянную» , а до этого перечитала все книги автора и расстроилась, что больше нет книг... И вот зашла на сайт и увидела новинку «Скеля червоного сонця»! Я очень обрадовалась и сразу заказала эту книгу!!! Дарина Гнатко - необыкновенный автор!!! Душа отдыхает и наслаждается когда читаю ее книги!!! Спасибо автору за чудесные книги! С нетерпением жду все новых и новых шедевров!!!