Едуард Володарський

Едуард Якович Володарський (3 лютого 1941 року, Харків — 8 жовтня 2012 року, Москва) — радянський і російський кіносценарист, драматург і прозаїк.

У 1968 році закінчив сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії.

Як сценарист Едуард Володарський дебютував фільмом «Шестое лето» (1967) , потім вийшов «Белый взрыв» (1969). Пізніше він брав участь у створенні кінокартини «Свой среди чужих, чужой среди своих» Микити Міхалкова.

Після того як низка фільмів, знятих за сценаріями Володарського, опинилася на «полиці» («Дорога домой», «Проверка на дорогах», «Вторая попытка Виктора Крохина», «Мой друг Иван Лапшин»), він звернувся до театральної драматургії.

Перша його п’єса, «Долги наши», була відразу ж поставлена ​​Олегом Єфремовим у МХАТі, вона йшла в ста двадцяти дев’яти театрах СРСР. Не меншим успіхом користувалася також «Уходя, оглянись». Всього ж Володарським написано одинадцять п’єс і понад півсотні сценаріїв.

Серед найбільш відомих фільмів, знятих за сценаріями Едуарда Володарського, — «Штрафбат», «Емельян Пугачев», «Демидовы», «Мой друг Иван Лапшин», «Моонзунд», «Прощай, шпана замоскворецкая…» (практично автобіографія) , «У каждого своя война», «Троцкий», «Бездна. Круг седьмой».

Письменник також працював над книгами про Вольфа Мессінга, Столипіна.

Помер Едуард Володарський 8 жовтня 2012 року в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі.