Лев Толстой
Лев Миколайович Толстой народився 28 серпня (9 вересня) 1828 року в Крапівенському повіті Тульської губернії, в родовому маєтку матері – Ясній Поляні. Толстому не було й двох років, коли померла його мати. 1837 року вмер і батько, а 1840 року діти переселилися до Казані, до сестри батька.
Уже 15 років, 1843 р., Толстой поступив на юридичний факультет Казанського університету, де провчився менше двох років. З весни 1847 р. Толстой оселився в Ясній Поляні. Навесні 1848 р. він спробував скласти іспити на кандидата прав, але потім це йому набридло, і він поїхав у Ясну Поляну. Пізніше він неодноразово приїжджав у Москву, де часто віддавався своїй пристрасті до гри в карти, чим дуже шкодив своїм грошовим справам. Так пройшло 4 роки, коли в Ясну Поляну приїхав брат Толстого Микола, який служив на Кавказі. Він став звати його туди. Восени 1851 р. Толстой поступив юнкером у 4 батарею 20-й артилерійської бригади, що стояла в козацькій станиці Старогладове, на берегу Тереку, під Кізляром.
У цій маленькій станиці Толстой знайшов кращу частину себе: він став писати, і 1852 року надіслав до редакції «Сучасника» першу частину автобіографічної трилогії: «Дитинство». Надруковане в «Сучаснику» 1852 р. «Дитинство», підписане скромними ініціалами Л. Н. Т., мало шалений успіх.
Коли наприкінці 1853 р. почалася Кримська війна, Толстой перейшов до Дунайської армії, а з листопада 1854 р. до кінця серпня 1855 р. був у Севастополі.
Оповідання «Севастополь у грудні 1854 р.» Толстой відправив у «Сучасник». Він був прочитаний усією Росією і помічений імператором Миколою І. Оточений сяйвом популярності, маючи репутацію дуже хороброго офіцера, Толстой мав усі шанси на кар’єру, але сам собі зашкодив, коли написав сатиричні вірші, які зачепили багато поважних генералів. 27 серпня (8 вересня) Толстой був посланий кур’єром до Петербурга.
Шумним і веселим життям зажив Толстой у Петербурзі, де його привітно зустріли і у великосвітських салонах, і в літературних гуртках. Але на початку 1857 року Толстой без будь-якого суму залишив Петербург і поїхав за кордон, де перебував півтора роки.
Повернувся Толстой до Росії після звільнення селян і став мировим посередником. Він активно зайнявся облаштуванням шкіл у своїй Ясній Поляні та в усьому Крапівенському повіті.
Наприкінці1850-х Толстой познайомився з Софією Андріївною Берс. Йому було вже за тридцять, Софії Андріївні було лише 17 років. Восени 1862 року Толстой одружився. У особі своєї жінки він знайшов не тільки найвірнішого друга, але й незамінну помічницю в усіх справах.
Протягом перших 10-12 років після одруження він створив «Війну й мир» і «Анну Кареніну». Небувалий успіх чекав на ці романи.
Але сам Толстой вважав найважливішим у своїй творчості релігійні ідеї та проповіді. Після смерті Л.Н. Толстого було створено позахристиянський рух толстовців, що керується його принципами. За послідовну критику православної церкви і заперечення її догматів Лев Толстой був відлучений від церкви 1901 р.
У жовтні 1910 р., виконуючи своє рішення прожити останні роки відповідно своїм поглядам, Толстой таємно залишив Ясну Поляну. В дорозі він захворів та помер. Був похований в Ясній Поляні.
