Закрити
Відновіть членство в Клубі!
Ми дуже раді, що Ви вирішили повернутися до нашої клубної сім'ї!
Щоб відновити своє членство в Клубі — скористайтеся формою авторизації: введіть номер своєї клубної картки та прізвище.
Важливо! З відновленням членства у Клубі Ви відновлюєте і всі свої клубні привілеї.
Авторизація для членів Клубу:
№ карти:
Прізвище:
Дізнатися номер своєї клубної картки Ви
можете, зателефонувавши в інформаційну службу
Клубу або отримавши допомогу он-лайн..
Інформаційна служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Якщо Ви ще не були зареєстровані в Книжковому Клубі, але хочете приєднатися до клубної родини — перейдіть за
цим посиланням!
УКР | РУС

Михайло Шолохов

Михайло Шолохов — «Тихий Дон»
уривок з книги
Михайло Шолохов

Михайло Олександрович Шолохов (11 травня (24 травня) 1905, Ростовська область — 21 лютого 1984) — російський радянський письменник, лауреат Нобелевської премії з літератури (1965 г. — за роман «Тихий Дон»).

Михайло Шолохов народився на хуторі Кружілін козачої станиці Вешенська в Ростовській області. У зв’язку з початком Першої Світової, а потім і Громадянської війни, отримав лише чотири класи освіти. У 15 років записався добровольцем до Красної Армії. 1922 року Шолохов приїхав до Москви. Тут він прийняв участь у роботі літературної групи «Молода гвардія», а щоб прокормитися працював вантажником, різноробочим, будівельником. Влітку 1924 року Шолохов повернувся до рідної станиці.

Починаючи з 1924 р. в журналах з’являються оповідання Шолохова, що потім були об’єднані в збірки «Донские рассказы» и «Лазоревая степь» (1926).

Російську і світову славу Шолохову здобув завдяки роману «Тихий Дон» (тт. 1-3, 1927—1928, т. 4 опублікований 1940 р.) про донське козацтво у Першій Світовій і Громадянській війнах; цей твір, що об’єднує кілька сюжетних ліній, називають епопеєю. Під час Другої світової війни «Тихий Дон» був перекладений європейськими мовами і здобув популярність на Заході, а після війни перекладений східними мовами і сподобався широкому читацькому загалу також і на сході, в тому числі в Японії.

Роман «Поднятая целина» (Т. 1, 1932, і Т. 2, 1959) присвячений колективізації на Дону и руху комуністів -"25-тисячників".

Згодом Шолохов опублікував кілька уривків з так і не дописаного роману «Они сражались за Родину» (1942—1944, 1969), повість «Судьба человека» (1956); у останньому уперше піднято тему військовополонених у Великій Вітчизняній війні. 1941—1945 рр., працюючи військовим кореспондентом, опублікував кілька нарисів.

1965 року здобув Нобелівську премію з літератури. Шолохов — єдиний радянський письменник, що отримав Нобелівську премію с дозволу радянської влади.