Сергій Плохій (народився 23 травня 1957 року) — професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету. Один з провідних спеціалістів з історії Східної Європи. Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу. Є автором дев’яти книжок, зокрема The Last Empire («Остання імперія»), яка нагороджена премією Ліонеля Ґельбера, премією Пушкінського видавництва російської книжки і премією Антоновичів.
Сергій Плохій народився у Горькому (Нижній Новгород, Росія). Батьки — Микола і Лідія Плохії. Батько був випускником Запорізького технічного інституту. Після закінчення інституту батька відправили за державним розподіленням до Горького, де він повинен був відпрацювати два роки. Тоді і народився Сергій Плохій. Невдовзі після цього родина повернулася до Запоріжжя, де Сергій провів свої дитинство та юність.
1980 року Сергій Плохій закінчив Дніпропетровський державний університет, де отримав спеціальність історика. Тоді під керівництвом Миколи Ковальського зайнявся історією України XVII–XVIII ст. Після цього він вступив на аспірантуру цього ж університету, проте через певні труднощі зі захистом наукових робіт на українську тематику йому довелося перевестися на історичний факультет Університету Патріса Лулумби у Москві. Згодом він зміг продовжувати свою роботу в Україні і отримав ступінь доктора історичних наук у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.
До викладання у Гарварді Сергій Плохій був професором історії в Університеті Альберти та тимчасовим директором Канадського інституту українських студій (CIUS). Потім 10 років працював першим помічником керівника Центру українських історичних досліджень імені Петра Яцика. Багато працював над проектом перекладу Грушевського, зокрема був одним з редакторів трьох томів «Історії України-Руси».
Сергій Плохій мешкає в місті Арлінгтон, штат Массачусетс.
Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на Сході України сьогодні. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення Читати далі »
Спираючись на нещодавно розсекречені радянські документи, неопубліковані щоденники, листи й протоколи зустрічей, Сергій Плохій не просто дає відповіді на ці запитання, а й ставить нові, не менш гострі та провокативні Читати далі »
Це нова, смілива інтерпретація останніх місяців життя Радянського Союзу, свіжий погляд на причини та передумови смерті цього політичного організму без заангажованості та упередженості Читати далі »
У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела — архівні документи радянських спецслужб Читати далі »
Кінець холодної війни понад 30 років тому завершив найнебезпечніший період в історії людства, відсунувши загрозу ядерної війни та катастрофи. Тоді світові держави ухвалили надважливе рішення — зменшити ядерний потенціал. Однак 2022 року дипломатичні досягнення світової безпеки були анульовані через повномасштабне російське вторгнення на територію України. РФ оголосила про підвищений рівень готовності своїх ядерних сил. Читати далі »
Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на Сході України сьогодні. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них – і наше сьогодення Читати далі »
Кінець холодної війни понад 30 років тому завершив найнебезпечніший період в історії людства, відсунувши загрозу ядерної війни та катастрофи. Тоді світові держави ухвалили надважливе рішення — зменшити ядерний потенціал. Однак 2022 року дипломатичні досягнення світової безпеки були анульовані через повномасштабне російське вторгнення на територію України. РФ оголосила про підвищений рівень готовності своїх ядерних сил Читати далі »
У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела — архівні документи радянських спецслужб Читати далі »
Сергій Плохій — «Брама Європи»
