Олександр Прозоров

Олександр Дмитрович Прозоров народився 3 травня 1962 року в Ленінграді. Мати - інженер-кораблебудівник.

Навчався на математико-механічному факультеті Ленінградського університету, служив в армії. Потім працював програмістом в ЛКТБ "Світлана", водієм рейсового автобуса, механіком автобази. З 1992 року займався в літературній студії Андрія Балабухи. Перша розповідь, "Вікно, для прибульця" була надрукована в журналі "Аномалія" в 1992 році.

У 1995-1996 роках він без відриву від основного місця роботи співробітничав з газетою "Час Пік" як журналіст у відділу соціальних проблем. Як письменник Олександр Прозоров дебютував в 1996 році, повістю "Совість поза пам`яттю", опублікованою в журналі "Аврора", а в 1998 році була надрукована його перша книга "Цитадель" - під псевдонімом Нік Пріклі. Незабаром під цим же ім`ям виходить ряд книжок з серії "Світ павуків", а в 2001 році під власним прізвищем письменник публікує книгу (роман і добірка оповідань) "Зуби Дракона".

З 2003 року виходять історичні романи Олександра Прозорова "Земля мертвих", "Череп єпископа", "Царська диба", "Дике поле", "Люди меча" і ін.