Юрій Логвин

Юрій Логвин — сучасний письменник та художник. Народився у 1939 році у Кременчуці. Після Другої світової війни родина Логвинів переїхала до Києва, де живе і понині. Автор здобув любов читачів і популярність ще в шістдесяті роки минулого століття. Будучи студентом другого курсу інституту, він видає свою першу дитячу книжечку з власними ілюстраціями.
Незабаром його приймають до Спілки письменників. З того часу, здавалося б, стрілка його творчого буття піде в одному напрямку — письменницькому. Та Юрій на односторонньому шляху не зупинився. Він залишився вірним обом своїм музам: і красному письменству, і пензлю.
Юрій Логвин закінчив два вищих учбових заклада. Спочатку Київський державний художній інститут, а пізніше Московський Літературний інститут імені О. М. Горького. Власне, в Москві, він перебував на Вищих літературних курсах при Літературному інституті.
Найбільш плідним періодом у творчості Юрія Логвина виявився саме київський період. У Києві він видає свій «Вогонь на скелі», «Мирона Швачку і коня Сивка», «Далеким шляхом, письмена минулих днів», роман «Таємниця одного діаманта», що побачив світ у 1989 році, кілька історичних творів та чимало інших книг.
Народився Юрій Григорович у родині мистецтвознавця й архітектора Григорія Никоновича Логвина. Письменник, як і його батько, постійно цікавитвся історією не лише рідного краю, а й світовою. Про це свідчать його численні популярні твори та диплом «Золотого письменника», який він отримав у 2012 році. Водночас він плідно працює, як художник. З-під пера письменника і художника вийшло понад 20 книжок.
У 2013 році новий автобіографічно-гротесковий роман Юрія Логвина «Мої дікамерони» отримав міжнародну літературну премію «Коронація слова».