Андрій Круз
Андрій Круз
Російський письменник-фантаст, автор творів у жанрі фентезі й хоррор (жахи). Народився в місті Калініні (нині Твер) 29 січня 1964 року. З 13 років займався боксом, виступав на змаганнях республіканського рівня в напівважкій вазі, посідав призові місця. Захоплювався кікбоксингом. Служив у лавах Радянської армії, потім отримав вищу освіту. Надалі займався приватним підприємництвом.
Автор про себе:
Срочка, цивільний ВУЗ, офіцерські погони (не двухгадюжник, довше), запас, безодні приватного підприємництва, тобто з гиканням через 90-е роки, з усіма супутніми проблемами: вперше стикнувся з рейдерами ще в 1997 році, не сам, з партнерами, з`їли на користь Мельниченко, потім знову виплив; вруге – вже з мадам Бакатіною, приблизно 2001 року, вже без партнерів, як самостійного підприємця; переїзд, британська компанія з ризик-менеджменту, 5 років у штаті, потім знову своя справа, точніше, дві, включаючи горезвісний ризик-менеджмент. Загалом, якщо вжити характеристику М. Е. Салтикова-Щедрина, «людина звивистої долі».
Покинув Росію а початку 2000-х років через прагнення до зміни місць. Зараз постійно проживає в Панамі (Латинська Америка). Разом із дружиною є власником магазинів зброї й стрілецького клубу, що знаходить відображення в його манері оповідання: у книгах детально описується зброя, амуніція й спеціальні засоби. Активно займається літературною діяльністю з 2006 року – саме в цей час на його сторінці у «Самвидаві» з`явилися перші твори.
Трилогію «Земля зайвих», яка багато в чому є автобіографічною (виключаючи подорож в інший світ), автор написав разом із дружиною Лурдес Марією Круз.
Твори
• Серія Земля лишних:
Земля лишних. Исход (2009)
Земля лишних. Новая жизнь (2009)
Земля лишних. За други своя (2009)
• Серія Люди Великой реки:
У Великой реки. Поход (2008)
У Великой реки. Битва (2009)
Серия Эпоха мертвых:
Эпоха мертвых. Начало ( 2009)
Эпоха мертвых. Москва (2009)
Эпоха мертвых. Прорыв (2010)
• Серия Я еду домой:
Часть 1. Я еду домой! (2009)
Часть 2. От чужих берегов (2010)
Часть 3. Те, кто выжил (2011)
з інтерв`ю
Про книги
1. Чому розхожа тема – ожилі мерці – у вашому виконанні раптом стала привабливою для читача?
– Розхожою вона стала відносно недавно, після того як на екрани вийшла друга хвиля фільмів на цю тему. А писати «Эпоху мертвых» я почав давно, швидше передбачив читацький інтерес. Який до своїх книг пояснюю тим, що єдине фантастичне допущення роману - сам факт появи зомбі. Фон підкреслено реалістичний, пізнаваний. І, як наслідок, читач легко входить в намальований світ, легко пояснює його самому собі.
2. Чи немає бажання написати щось суто реалістичне?
– Є задуми, які поки що задумами і залишаються.
Поки у мене планів багато – на два-три роки вперед, і ні на що інше просто немає часу.
Взагалі, поки всі мої книги – проба пера. Якщо удачі справжні й будуть, то вони попереду. Поки період учнівства.
Про автора
1. Ваша біографія у вашому ж викладенны настільки лаконічна, що змушує підозрювати містифікацію. Звідки така скритність?
– Це властивість характеру. Я не дуже товариський і не люблю фотографуватися. Завжди намагаюся триматися в тіні й уникаю публікації будь-яких даних, які б дозволили людям, що мене знають, ідентифікувати, хто такий Андрій Круз. Хоча дотримання тотального інкогніто стає втомливим.
2. Круз – природно, псевдонім. Скажіть правду, ну, хоча б напівправду...
– Правду не скажу. Хіба що... Мене дійсно звати Андрій.
3. Ваше звання, товаришу?
– Зовсім не вражаюче, навіть згадки не заслуговує.
Про життя
Добро має бути з кулаками. Сказав не я, але проголосувати за це я готовий. Мої ж герої готові ще й боротися за справедливість, за ідеали, за своїх друзів і свій народ, не чекаючи, що хтось прийде і побореться за це все замість них, якщо вони сплачують податки.
Взагалі, готовим до боротьби повинен бути кожний. Не потрібно боротися кожного дня – на своїй роботі ми більше користі принесемо, але бути готовим – і морально, і фізично, і технічно.
