Закрити
Відновіть членство в Клубі!
Ми дуже раді, що Ви вирішили повернутися до нашої клубної сім'ї!
Щоб відновити своє членство в Клубі — скористайтеся формою авторизації: введіть номер своєї клубної картки та прізвище.
Важливо! З відновленням членства у Клубі Ви відновлюєте і всі свої клубні привілеї.
Авторизація для членів Клубу:
№ карти:
Прізвище:
Дізнатися номер своєї клубної картки Ви
можете, зателефонувавши в інформаційну службу
Клубу або отримавши допомогу он-лайн..
Інформаційна служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Якщо Ви ще не були зареєстровані в Книжковому Клубі, але хочете приєднатися до клубної родини — перейдіть за
цим посиланням!
УКР | РУС

Катерина Ліпс

Катерина Ліпс

Народилася в м. Алчевськ Луганської області 12 жовтня 1983р. Як каже моя мати, та осінь була на диво дуже теплою. Народилася я в сім'ї педагогів і стала другою дитиною. До речі, старша сестра любила писати оповідання  і, саме дивлячись на її захоплення, я одного разу теж спробувала писати. Це заняття цілком поглинуло мене. Перші оповідання були коротенькі. Але коли я в віці 13 років почала вчитися в художній школі (де отримала низку  нагород в художніх конкурсах всеукраїнського та міжнародного рівня), я здружилася з однією дівчинкою, яка теж писала історії. Саме вона вказала мені на те, що варто писати більш об'ємно. Протягом багатьох років ми з нею читали один одному свої твори, годинами займаючи міський телефон. Моя бабуся, вона ж була і моєю першою вчителькою в школі, завжди слухала мої оповідання, але чомусь зауважень не робила. Коли її не стало, я спробувала читати мамі, але вона поставилась до цього скептично і я більше не читала їй, але писати продовжувала. У шкільні роки я так само почала писати вірші. У 1999р. стала переможницею літературно-мистецтвознавчого віче «Наш Пушкін». Але поезія не так мене захоплювала як проза, хоча вірші писала і моя бабуся, і досі пишуть мої мама і сестра.

По закінченню школи я вступила до Харківської державної академії дизайну і мистецтв і з того часу живу в Харкові, в цьому мальовничому місті. Оповіддання я продовжувала писати і під час навчання, і коли почала працювати (працювала дизайнером одягу і викладачем), але нікому не показувала ці твори. Коли ж моїй донечці виповнилося 3 роки, я вирішила написати роман, мріючи його опублікувати. Чоловік підтримав мене, мама і сестра теж. Батько був налаштований скептично, але саме таке його ставлення часто підштовхувало мене діяти. Рукопис цей я ще писала на папері, і тільки-но я відволікалась хоча б на хвилинку, як в тексті в ту ж мить з'являлися смішні рибки, які малювала моя маленька донька. Коли видали мій дебютний роман, я відчула величезну радість, адже здійснилася давня дитяча мрія.

Як і будь-який автор, я рада знайти Вас, мої читачі, тих людей, яким цікаво, зрозуміло і до душі, те про що я пишу. Мені дуже хочеться, щоб читаючи мої книги, Ви відволікалися від побуту, рутини, повсякдення, дізнавалися для себе щось нове і просто дозволяли собі відпочити, розчиняючись в романтичних мріях.