Антон Чехов

Чехов Антон Павлович (1860-1904 рр..) — російський письменник. Народився в Таганрозі. Всі діти родини Чехових були виключно обдарованими, високоосвіченими людьми: Олександр — літератор, лінгвіст, Микола — художник, Михайло — письменник, юрист, Іван —вчитель, відомий московський педагог, Марія — художниця-пейзажистка.

У 1876 р. відбувся переїзд родини Чехових до Москви. Батько, який тримав бакалійну крамницю, розорився і змушений був тікати від кредиторів.

У Москві родина Чехових довго, майже три роки, проживає в тяжкій бідності. В1879 р. Антон вступає на медичний факультет Московського університету, де слухає лекції знаменитих професорів — М. Скліфосовського, Г. Захар’їна і ін. В 1880 р. в журналі «Стрекоза» з’являється його перший друкований твір. З цього часу починається безперервна літературна діяльність Чехова. Він співпрацює з різними журналами, пише в основному в жанрі короткого оповідання, гуморески, сценки, підписуючись псевдонімом.

Після закінчення університету Чехов починає практику повітового лікаря, багато і плідно працює, потім несподівано отримує запрошення на роботу від знаменитого видавця А. З Суворіна в газеті «Новое время».

Збірники творів цього часу — «Пестрые рассказы», «Невинные речи». З початком регулярної співпраці з газетою Чехов відмовляється від псевдоніму і підписується повним ім’ям. У 1887 р. ставиться перша п’єса Чехова «Иванов». Вперше вона була поставлена ​​в Москві в театрі Коріт, дуже популярному серед московської публіки. В1888 р. родина Чехових оселяється на Луці, поблизу Сум, Харківської губернії, на дачі поміщиків Лінтварьових. Потім Чехов переїжджає до Одеси, Ялти. Повернувшись до Москви, активно приймається за літературну роботу. Незабаром з–під пера Антона Павловича виходить «Скучная история» та п’єса «Леший». Вона була невдало поставлена, Чехов зняв її з репертуару, і, кілька років потому переробив, давши нову назву — «Дядя Ваня». У цей час написані також повість «Степь», водевілі «Медведь», «Лебединая песня», більше ста оповідань.

У 1890 р. Чехов вирушає в Сибір, щоб потім відвідати острів Сахалін — місце заслання засуджених на каторгу. На Сахаліні він справив перепис населення острова, склавши близько 10 тисяч статистичних карток. Через деякий час з’являються нарисові записки «Из Сибири» та «Остров Сахалин», а також такі твори, як «Гусев», «Бабы», «В ссылке», «Рассказ неизвестного человека», «Убийство».

Життя в Москві після такої подорожі здається Чехову нецікавим, і він відправляється до Петербурга, щоб зустрітися з Суворіним. Вони вирішують разом їхати до Західної Європи і відвідують Відень, Болонію, Венецію, від якої Чехов в захваті, а також Флоренцію, Рим, Неаполь, де письменник здійснив сходження на Везувій. З Ніцци Антон Павлович відправляється в Монте-Карло, потім у Париж. В1892 р. Чехов купує маєток в Меліхово. Давня мрія жити в селі, бути землевласником здійснюється.

У 1895р. Чехов приїжджає в Ясну Поляну, щоб познайомитися з Л. М. Толстим, який давно чекав цього. Згодом Чехов і Толстой часто зустрічаються в Криму. У меліховський період (1892-1898 рр..) створені «Палата № 6», «Человек в футляре», «Бабье царство», «Случай из практики», «Ионыч», «Крыжовник». Написаний великий «сільський цикл» творів, таких як «Мужики», «На подводе», «Новая дача», «По делам службы», повість «Три года», п’єса «Чайка».

В 1897 г.у Чехова різко загострився туберкульозний процес, і він був змушений лягти в лікарню.

У 1900 р. письменника обирають в почесні академіки Петербурзької Академії наук. О. Л. Кніппер, провідна актриса МХТ, перша виконавиця ролей у чеховських п’єсах, з якою Чехов познайомився на репетиціях в 1898 р. і згодом активно листувався, їде до Ялти гостювати у письменника. Тут визначається їх подальше спільне життя.

Зиму 1900-1901 рр.. Чехов знаходиться в Ніцці на лікуванні, потім їде до Італії, а в лютому повертається до Ялти. 25 травня А. П. Чехов та О. Л. Кніппер вінчалися. Подружжя не бачилося по кілька місяців, оскільки Ольга Леонардівна була зайнята в театрі, а Чехов змушений був знаходитися в Ялті за приписом лікарів. У 1904 р. ставиться ще одна п’єса Чехова — «Вишневий сад» — останній твір великого письменника і драматурга.

Туберкульозний процес посилюється настільки, що в травні 1904 Чехов залишає Ялту і разом з дружиною їде в Баденвейлер, знаменитий курорт на півдні Німеччини. Там письменник помер. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.