Закрити
Відновіть членство в Клубі!
Ми дуже раді, що Ви вирішили повернутися до нашої клубної сім'ї!
Щоб відновити своє членство в Клубі — скористайтеся формою авторизації: введіть номер своєї клубної картки та прізвище.
Важливо! З відновленням членства у Клубі Ви відновлюєте і всі свої клубні привілеї.
Авторизація для членів Клубу:
№ карти:
Прізвище:
Дізнатися номер своєї клубної картки Ви
можете, зателефонувавши в інформаційну службу
Клубу або отримавши допомогу он-лайн..
Інформаційна служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Якщо Ви ще не були зареєстровані в Книжковому Клубі, але хочете приєднатися до клубної родини — перейдіть за
цим посиланням!
УКР | РУС

Брайан Макґрорі

Брайан Макґрори — «Приятель»
уривок з книги
Брайан Макґрорі

Брайан Макґрорі довгий час був журналістом і редактором, а також писав статті для газет.

Він народився і виріс в Бостоні і на його околицях і закінчив Коледж Бейтс в штаті Мен. Брайан працював у газеті The Patriot Ledger в Квінсі, в газеті The New Haven Register в Коннектикуті, а також писав статті для Boston Globe. Він веде власну рубрику, за яку був удостоєний журналістської нагороди Scripps Howard award.

Брайан Макґрорі написав вже п’ять романів — Strangled, Dead Line, The Nominee і The Incumbent і Buddy: how a rooster made me a family man («Приятель»). Зараз Брайан проживає в Массачусетсі разом зі своєю сім’єю.

Уривок з інтерв’ю з Брайаном Макґрорі:

... Як до вас прийшла ідея написати цю книгу?

«Одного разу я прокинувся і подумав — Боже правий, я живу під одним дахом з півнем, як так вийшло? Але вся справа в тому, що я знав як це вийшло. Я покохав жінку, не схожу ні на кого. Вона жила на околиці міста, а я провів більшу частину життя в місті. У неї дві дочки. Старша поклала курячі яйця в інкубатор на шкільному ярмарку, з одного вилупився курча, якого вони назвали Приятель.

З ранніх років він звик дивитися телевізор, сидячи у них на руках, а ночі проводив у маленькій клітці у вітальні. Коли він підріс, дівчинки попрохали Пам залишити його, і він став жити у дворі, а спати в гаражі. І навіть коли курча виріс у великого білого півня, вони не перестали любити його. Він як і раніше дивився з ними телевізор. Він клював двері, щоб його впустили. Він обожнював дітей, а вони — його.

Коли ми з Пам купили будинок і стали жити разом, півень переїхав з нами. У мене з’явилася істотна проблема гірша від того, що він став жити в будинку — мені не був потрібен півень, і я прямо повідомив про це.

Крім всіх змін, що відбулися в моєму житті — закінчення незалежного, холостяцького життя і початок нового, що включало в себе двох дівчаток, був ще й півень, який ніяк не хотів залишити мене в спокої. І коли він гнався за мною по галявині перед будинком у десятий — а може і в п’ятдесятий раз, я почав замислюватися про те, що з цього має вийти цікава книга».

Розкажіть про найсмішніший або найцікавіший урок, який Приятель вам влаштував.

«Він навчив мене бути поруч. Приятель показав мені, наскільки важливо бути разом з дітьми та коханими, наскільки б це не було незручно в даний момент. І не просто знаходитися поруч, але і дозволити іншим відчути вашу присутність. Приятель завжди був на місці, доглядаючи за своєю сім’єю. Йому було не цікаво те, що відбувалося за межами двору, тому що все, чого він хотів, все, що мало для нього якусь цінність, знаходилося тут. Його можна ставити в приклад людям».

Чому ця книга може навчити читачів?

«Тому, що тварини відіграють важливу роль в нашому житті, або принаймні можуть відігравати. Вони можуть допомогти нам стати краще. Ці зміни ніколи не даються легко, але зазвичай це зміни на краще. Ніколи не пізно навчитися чомусь новому. Чим більше віддаєш, тим більше отримуєш натомість».