Коляда

Коляда — сонце-немовля, в слов`янській міфології — втілення новорічного циклу, а також персонаж свят.

Коляда святкувався в зимові святки з 25 грудня (поворот сонця на весну) по 5-6 січня.

«Колись Коляду сприймали не як рядженого. Коляда була божеством, причому одним з впливових. Коляду кликали. Коляді присвячували передноворічні дні, на її честь влаштовувалися ігрища, що чиняться згодом на Святках. Остання патріарша заборона на поклоніння Коляді була видана 24 грудня 1684 року. Вважають, що Коляда визнавалася слов`янами за божество веселості, через те його і закликали»
А. Стрижев «Народний календар»

Напередодні Нового року, діти збиралися колядувати під вікнами багатих селян, величали господаря в піснях, повторювали ім`я Коляди і просили грошей. Святкові ігрища і ворожіння — залишки цього свята пращурів. Обряди збереглися в народі, і останнім часом стають усе більш популярними. «Колядники» виряджаються в одяг, змальовують звірів, бісів, з музикою, з торбами, в які збирають пригощання, ходять вулицями, співають колядки. Коляда — веселе, бажане божество.

Читайте найкращі книги в нашому інтернет-магазині!