Закрити
Відновіть членство в Клубі!
Ми дуже раді, що Ви вирішили повернутися до нашої клубної сім'ї!
Щоб відновити своє членство в Клубі — скористайтеся формою авторизації: введіть номер своєї клубної картки та прізвище.
Важливо! З відновленням членства у Клубі Ви відновлюєте і всі свої клубні привілеї.
Авторизація для членів Клубу:
№ карти:
Прізвище:
Дізнатися номер своєї клубної картки Ви
можете, зателефонувавши в інформаційну службу
Клубу або отримавши допомогу он-лайн..
Інформаційна служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Якщо Ви ще не були зареєстровані в Книжковому Клубі, але хочете приєднатися до клубної родини — перейдіть за
цим посиланням!
Вступай до Клубу! Купуй книжки вигідно. Використовуй БОНУСИ »
УКР | РУС

Андрій Кокотюха написав новий роман: справу веде київська сищиця

26 січня 2021 р.

 

Нещодавно у «Клубі Сімейного Дозвілля» побачив світ новий роман Андрія Кокотюхи «Життя на карту. Київська сищиця». Це перша книга ретро-циклу, де дія відбувається на початку ХХ століття, а головною героїнею є молода вдова Анна Вольська. Ми поспілкуватися із автором і розпитали його про особливості роботи над ретро-романом.

Пане Андрію, перш за все, хочемо привітати вас з виходом чергової книжки «Життя на карту. Київська сищиця». Наскільки довгою була підготовча робота до написання цієї книжки та скільки загалом часу витратили на неї?

Це ретро-детектив, а ретро бере атмосферою. Реконструкція епохи в таких книжках не менш важлива за сюжет. Часом навіть важливіша: читачам подобається глибоке занурення в епоху. Тому підготовка до написання займає чимало часу. Врахуйте, що «Київська сищиця» — не одна книга, а цикл, серія ретро-детективів. Скільки їх буде в серії, вирішувати читачам. Але скільки б не було, для кожної потрібно вивчати окремий шар історії, окремо збирати матеріали. І навіть одне речення може поміняти весь наперед продуманий сюжет. Скажімо, у «Житті на карту» таємний картярський клуб перенесено на околицю Києва — а від початку мусив бути в центральній частині. І не менш важливо: жінки до гри не допускалися, чого я не знав, коли будував сюжетну лінію. Вони могли бути глядачами, але — не учасниками процесу. Тому замість головної героїні в кубло шулерів та вбивць проникає її товариш. Що вплинуло на сюжетні повороти. Загалом підготовча робота над ретро-історією займає близько року.

 

 


Загалом підготовча робота над ретро-історією займає близько року. 


 

У багатьох ваших творах історична складова займає вагому й цікаву частину, що вам допомагає у роботі над цією частиною та як остаточно визначаєтесь з періодами, які плануєте описувати у книжці?

Добре, що зараз виходять книжки, автори яких досліджують минуле на основі газетних публікацій тих часів. Погано, що таких книжок мало. Проте свідками епохи були письменники, зокрема — Костянтин Паустовський та Олександр Купрін. Ці та інші книжки ще можна знайти в букіністів. А період поки що — початок ХХ століття. Він виявився найбільш затребуваним в українських читачів. Час дуже цікавий, бо до Першої світової минуле конкурувало з майбутнім. Тобто, прогрес невпинно рухався, чим конфліктував із консервативним середовищем. Життя зробилося більш жвавим, стрімким, за ним не встигали. До всього, є чимало не досліджених джерел того часу, передусім друкованих. Це означає, що відомості про епоху можна отримати самому. Чи цікавлять читачів давніші часи? Зокрема — ХІХ століття або ж іще далі? Поки не знаю. Але якщо інтерес буде — я до читацьких послуг.

 

 


Для мене жінка в головній ролі — цікавий досвід. 


 

 

Поліція була певна: смерть Івана Вольського — нещасний випадок. Та його дружина Анна знала: це вбивство. Іван саме розслідував серію загадкових самогубств, але хтось намагався прикрити справу і знищити свідків. Анна вирішує продовжити розслідування чоловіка. Проти неї — таємна спільнота вбивць і продажні поліцейські чиновники. Анна виявляє картярський клуб, де гравці ставлять на кін власні життя, а отже, впритул наближається до викриття таємного товариства убивць. Однак раптом виявляє: сліди ведуть у протилежний бік…

 

У книжці «Життя на карту. Київська сищиця» веде розслідування молода вдова Анна Вольська, чому саме жінку вирішили зробити головною героїнею? Чи можливо був якийсь історичний прототип цієї особистості?

Анна Вольська — героїня мого нового циклу. Бо читачі вимагають не лише ретро-романів із відповідною атмосферою, але й жінок у головних ролях. Такі зараз часи, такі читацькі потреби. А для мене жінка в головній ролі – цікавий досвід. Дотепер писав лише «чоловічі» історії. До речі, «Клуб Сімейного Дозвілля» пропонує відразу два детективних цикли мого авторства, де головними героїнями є жінки. Крім «Київської сищиці» є «Павутиння мороку» і перший роман циклу — «Розбите дзеркало». Це сучасні історії, дія відбувається тут і тепер. Тож я намагаюся, аби героїні були різними й відповідали часу доби. Тому Анна Вольска не могла мати історичного прототипу. Можливо, десь в вільнішому світі, ніж Російська імперія, до складу якого входила частина України і де відбувається дія «Київської сищиці». Згадав Америку, бо нещодавно бестселером став ретро-детектив Калеба Карра «Алієніст»: серед героїв там жінка, яка служить секретаркою в поліцейському управлінні й дуже хоче стати детективом. Зрештою, герої беруть її в команду. Анна Вольська на початку ХХ століття не могла служити в поліції. Поле діяльності жінок узагалі на той час було обмеженим. Проте нічого не заважало їй вести приватні розслідування й тим самим дратувати офіційні органи. Моделювання подібної ситуації створює додатковий конфлікт історії та загалом робить героїню цікавішою.

 

 


Ретро в кіно та серіалах останні роки переживає бум. 


 

Чи можливо порадите читачам перед прочитанням книжки трохи більше дізнатися певні історичні факти цієї доби?

Порадити можна. Але разом із тим раджу не забувати: «Життя на карту» та наступні твори циклу – передусім художня література. Вигадані історії, які, не побоюся цього слова, розважають читача на кілька вечорів. Проте повноцінна розвага неможлива без елементів легкого, ненав`язливого просвітництва. Чим я як автор ретро-романів і займаюся. Хочете знати більше – для того є відповідні книги, фахівці, музеї. Один приклад: виявляється, в Києві, як загалом по тогочасній Україні, були проблеми з водогоном і питною водою. Тому воду доставляли водовози. Професія зникла на початку 1930-тих років. Тепер згадайте, коли ви в останній раз пили воду з крану. Більшість громадян сьогодні замовляє питну воду додому чи бере її в бюветах. Отже, проблема на вирішена, водовози відродилися. І таких фактів чимало.

Чи привідкриєте завісу, наскільки тривалим буде цикл «Київська сищиця» та які наступні пригоди очікувати читачам?

Буде стільки книг, скільки хотітимуть шановні читачі й читачки. Доти, доки Анна Вольська і її строката компанія будуть цікавими – книжки будуть писатися й видаватися. А я робитиму все залежне від мене, аби пробити екранізацію. Хоч зараз не кращі часи для серіалів та фільмів із такими бюджетами, проте я оптиміст і працюю на перспективу. Ретро в кіно та серіалах останні роки переживає бум. Поки що – приємного читання.

 

Андрій Кокотюха

Перший художній твір написав у 7 років. У дитинстві мріяв стати бібліотекарем. Сьогодні — один з найвідоміших і найпродуктивніших письменників України. Автор 77 книг і 200 сценаріїв. Пише у жанрах кримінальної мелодрами, трилера, комедії, соціального гостросюжетного роману, класичного детективу, ретро-детективу тощо.
У 2012 році отримав спеціальну відзнаку «За кращий історико-патріотичний твір» на «Коронації слова» за рукопис «Червоного». А також відзнаку «Золотий письменник України».

 



info
Тільки члени Книжкового Клубу мають можливість залишати коментарі. Якщо Ви член Клубу, будь ласка, авторизуйтеся.
Ви не член Клубу, але бажаєте бути ним? Приєднуйтесь, для Вас є цікава пропозиція!
Поделиться в Facebook
Поділитися
Поділитися