Похищенное письмо

Ця книга є збіркою 12 творів. З самого початку дає можливість познайомитись з автором через його біографію, яка виявилась далеко не бездоганною. Багатьох навіть може відштовхнути. Хоча в ті часи, 19 століття, можливо це було нормальним життєвим циклом. Письменник писав в кількох жанрах. Це і детектив, і містика, і фантастика… Взагалі всі його твори пронизані песимістичними нотами, де превалюють нещасне кохання, смерть і т.п. Якби можна було його творчість зобразити на картині, то це був би монохром. Щодо збірки. Мені запам’ятались кілька творів, які б я і виділив: Черный кот, Тайна Мари Роже, Похищенное письмо, Падение дома Эшеров, Колодец и маятник, Человек, в котором не осталось ни одного живого места, Черт в ратуше. Наприклад, Черный кот, Падение дома Эшеров, Черт в ратуше – це містика. Сподобалась описана ситуація в останній розповіді про настання 13-тої години. Повеселило. Мабуть не даремно в американців таки 12-годинний формат часу. Для нас, європейців, то не визвало б ніякого збою матриці)) Тайна Мари Роже, Похищенное письмо – детективи. В детективній ліній автор являється напарником Огюста Дюпена, знаного сищика. Тайна Мари Роже була основана на реальному вбивстві в Нью-Йорку, яке По переніс в Париж, де було проведено своє слідство, яке вивело на вбивцю і допомогло в розкритті реального злочину. Після прочитаного в мене склалось неоднозначне враження. Чому його так шанують? Можливо не ті твори зібрані для знайомства. Не з того почав. Але я очікував більшого. Не залишилось післясмаку. Прочитав, та й годі.