Однажды Лялю я назвал Соней и избежал скандала только тем, что указал на это слово, как на производное от слова «спать». И хотя она ни капельки не была сонная, но я победил ее своей правдивостью. Потом уже я решил всех поголовно называть дусями, без имени, благо что около того времени пришлось мне встретиться с девицей по имени Дуся
Аркадій Аверченко «Гумористичні оповідання»
Де оповідання Аверченка — там усмішки, регіт, веселощі... Походеньки велелюбного Корабльова, який зустрічається з такою кількістю пасій, що змушений вести нотатки їхніх звичок в особливому блокноті; ловелас Пєтухов, який щодня влаштовує сцени ревнощів своїй дружині; набридливий агент Цацкін, який намагається продати всім і кожному даремні товари, за що і отримує стусани, — в оповіданнях Аверченка все вражаюче життєво, а їхні герої немов списані з наших знайомих. Здавалося б, століття минуло — а нічого не змінилося: Цацкіни так само продають, ловеласи шукають довірливих панянок і, як і раніше, плутаються в нотатках невгамовні Корабльови. А ми так само сміємося.
