Чорна дошка

Це найбільш вражаюча книжка про часи Голодомору. Сумна і жахлива історія виживання селян занурює читача у сюжет так, що здається, що відчуваєш їх біль, їх безпорадність, їх почуття голоду... Однозначно рекомендую до читання! Але настроюйтесь на те, що читати будете про страшні роки з історії України, тому сюжет просякнутий смутком. Мені доводилось робити паузи під час читання, щоб за гонятком кави обдумати прочитане, заспокоїтись після хвилювання за героїв, а інколи і зупинити сльози.

Книжку читала давно,маю ще у старому виданні,але в пам«яті надовго залишилися картини голодомору 30тих років.Для читання важка,до цього потрібно дорости,бути готовим,але залишати без уваги точно не варто,це наша історія.

Про цю книгу говорити важко, її потрібно прочитати всім... Задля того, щоб ніколи не допустити повернення комуно-кацапської чуми...

Такі книги треба читати, шкодую, що не читала раніше. Тільки зараз аналізую, чому бабуся, до якої приїздили на канікули і просили розповісти: «Ба, расскажи про раньше», розповідала про часи до революції, про часи Другої світової війни, про голод 1947 і ніколи про часи до війни. Ніби їх і не існувало. Вона з Харківщини. Це ж як треба було розчавити, залякати, щоб мовчати роками....Бабусі вже багато років немає, батьків теж вже немає....Важливо,що є книги, які розкривають очі і це саме така книга.

є ще цікавий твір «Куркуль», також про ті часи